Ми самі нє мєстниє.

Черкаси є центром промислового розвитку та містом, в якому знаходиться основна маса вишів, до яких прагнуть потрапити на навчання випускники шкіл із всієї області. От сьогодні ми спробуємо розібратися в чому ж та велика різниця між жителями області та корінними черкащанами. І чи є вона взагалі.

Мало не кожен черкащанин вважає за доцільне зневажливо сказати в бік приїжджого "Село". Що включає в себе це поняття ми спробуємо з"ясувати. І от тут вже з"являються перші ньюанси. Немає єдиного критерія за яким відбувалася б градація цих двох груп населення. Якщо звертати увагу на мовне питання, то великої різниці тут не має. Російськомовні корінні жителі зберігають свою мовну ідентичність як засіб демонстрації своєї належності до елітної категорії населення. Як правило така думка поширена серед маргінальних груп населення. На російську мову в спілкуванні переходять і ті представники новоприбулих, які впевнені що потрапляння до вищезгаданої групи черкащан може забезпечити їм певні преференції у повсякденному житті. Проблеми із виокремленням таких поліглотів серед групи людей не має, оскільки через брак мовної практики та діалектичні особливості регіону, з якого вони прибули, їх мова нагадує жалюгідне явище. Ну і велику роль відіграє кліше молодіжного романтизму, адже в кримінальному середовищі саме російська мова є єдиною можливою. Нащастя, зараз вже не 90-ті роки. Проте серед молоді поширена і зворотня тенденція. Велика частина молодих черкащан переходить на українську мову як спосіб самоідентифікації в аполітичному суспільстві. Можна сміливо стверджувати, що більшість молодих людей, які народилися в Черкасах і є прихильниками патріотичних переконань, на українську мову перейшли в знак непокори та зневаги нав"язуваним суспільним кліше. Якщо ви побачите молоду людину, яка при звертанні до неї російською мовою продовжить спілкуватись українською, то можете бути впевнені що це людина з явним патріотичним (в очах російськомовних українців Лівобережжя - бандерівським) світоглядом. Ті ж жителі Черкас, які зберегли україномовність, приїхавши до міста нещодавно, таким чином виявляють свій спротив спробам русифікації та суспільного тиску на новоприбулу людину.

В плані збереження традицій теж можна сміливо стверджувати, що жителі області, які приїжають до міста на навчання під впливом виховання є більш поінформованими та національно ідентичними ніж корінні черкащани. Для новоприбулих ще довгий час зберігається важливим суспільне кліше та обрядове табу українськості.

Протягом довгого часу, звичайно якщо брати загалом, а не розглядати окремі персоналії, жителі області залишаються більш агресивними на ринку праці та в своєму кар"єризмі. В цього теж є декілька чинників. Зокрема перші кроки. Адже потрапляючи на навчання, молодь опиняється в новому для себе середовищі. Тут відсутній батьківський контроль, батьківська опіка. Тому саме студенти з області, найчастіше, працевлаштовуються ще до закінчення навчання. І тут теж є свої особливості. Студент з Черкас живе поряд з батьками, він не переймається через  матеріальні труднощі, поклавши обов"язок свого забезпечення до 22-23  років на плечі батьків. І велика провина батьків в цьому є. Адже саме вони бережуть своє чадо від передчасного початку здобуття робочого стажу, переймаючись щоб дитина відчула всі переваги  молодості та як слід ними насолодилася. В момент коли навчання закінчено, молодий випускник із Черкас залишає справу пошуку роботи для себе на плечі батьків, адже вони батьки, і якщо допомагали до цього часу своєму чадові, то і тепер  допоможуть. Фактично в 22 роки корінні черкащани в Черкасах нарешті потрапляють в ті умови, в яких студент з області опинявся в 17-18 років. А в нього вже є трудовий досвід, а це дуже важливо на сучасному ринкові праці. Фактично отримуємо ситуацію коли корінні черкащани формують закриті касти на держпосадах, робочих місцях де є фіксовані ставки заробітної плати. Натомість колишні жителі області, які залишилися в місті, більш схильні до ризику та експериментів. Повернутися в своє рідне містечко чи село ніколи не пізно, а спробувати реалізуватись в бізнесі, суспільній чи політичній роботі такі черкащани ніколи не погидують. Варто подивитися зараз на молодих лідерів суспільного, політичного, журналістського життя, а особливо поцікавитись їх місцем народження, і ви отримаєте підтвердження слів автора.

Я жодним чином не претендую на роль першовідкривача і чудово розумію що суспільні кліше зараз дуже розмиті, як і рамки суспільних груп. Кожен може вбачати по своєму. Але не варто забувати, що більшість теперішніх черкащан корінними є максимум у другому поколінні. І багато успішних людей Черкас колись теж в молодому віці приїхали до міста на навчання чи після навчання. час розсудить хто правий.

Останні новини