Замок Шувалова - ще одна втрачена пам"ятка?

  Черкащина славетна своєю історією. В теперішній час кон’юнктурно вигідно писати та досліджувати історію козацтва, боротьби за державну ідентифікацію, а от чомусь період панування російського самодержавства забувається. Зрозуміло що ніхто не хоче згадувати не зовсім добрі часи історії держави, але навіть такий період залишив по собі на Черкащині пам’ятний слід.Зокрема це можна сказати і про історію міста Тальне, що є районним центром Черкащини.
За даними історичних документів, Тальне вперше згадується під 1664 роком (за іншими даними під 1609 роком, коли це поселення придбав В.Калиновський), але аж до 1938 року це було звичайне селище серед лісів. Майже століття ,з 1725 по 1823 роки, ним володіли магнати Потоцькі, поміж яких і Станіслав Щенсни і його дружина Софія.
  Пізніше Тальне обрали як місце для свого маєтку графи Наришкіни. Наришкіни отримали Тальне відразу після Потоцьких, в 1823 році — в якості посагу за Ольгу Потоцьку, яку один з російських аристократів взяв у дружини. За 31 рік поселення знову змінює господаря — місце приглянулося дипломату, військовому і взагалі видатному російському державному діячеві графу Миколі Шувалову.
  Саме за його володіння цим місцем ми отримали пам’ятку, яку знаємо як Мисли́вський пала́ц гра́фа Шува́лова — садибу, замок, збудований в стилі французького Ренесансу для нащадків російської аристократії голландським архітектором в 1893—1903 роках. На думку дослідника Михайла Відейка, кандидата історичних наук, парк та замок з'явились ще наприкінці XVIII століття, одночасно із «Софіївкою». Тут теж була скеля кохання, каскад ставків та обов'язковий підземний хід. За версією вченого, Шувалов на початку XX століття лише перебудував існуючий мисливський замок.
  Замок має 3 башти, одна з яких напівбашта, з балконом, прикрашена шуваловським гербом. Тут також є фахверк; парадний, ренесансно-пишний вхід поруч з шале-фахверковим шматком; ліпнина; романтичні дахи, вкриті черепицею; флюгер. Садиба та замок нині є частиною Тальнівського парку – парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
  За даними найбільш грунтовного джерела, яке подає інформацію про Тальнівський будову «Памятники архитектуры и градостроительства УССР», замок зведено з цегли на бутовому фундаменті і цоколі, стіни вкриті теразитовою штукатуркою. Планування складається з двох частин: південної мешкальної та північної в стилі англійських котеджів (вона мала господарське значення). Житлова частина мала регулярну планово-просторову забудову. Кути головного фасаду закріплені квадратною північною та круглою південною баштами. Центральна частина акцентована 5-гранною баштою, яка над першим ярусом переходить в напівкруглу. Симетрично до неї розташовані сходи головного входу. Центральна частина тильного фасаду виділена двома симетричними прямокутними ризалітами, що виходять на невелику терасу.
Архітектурне оформлення споруди мінімалістичне: фасади з ритмічно розташованими прямокутними вікнами завершуються карнизами складного профілю. Декорація інформує про функціональні вузли замку: головний вхід обламлений вухастим налічником та напівкруглим сандриком з мушлею і тимпані. На центральній башті балкон і ліпний картуш. Вхід з протилежного боку оформлений теж вухастим налічником та фронтоном з ліпниною. Балюстрада тераси оформлена в стилі модерн.
Внутрішнє планування мішане: є велика зала по центру, анфілада житлових приміщень в північній частині та ізольована південна частина.
1917 року замок в Шувалових конфіскували, але не зруйнували – віддали під навчальні заклади. Надгробні плити з родинного кладовища підібрали і перенесли до входу працівники музею хліборобства, що квартирував в споруді з 1987 р. Він витримав: революцію, колективізацію, Велику Вітчизняну війну, але от реконструкцію початку 2000 витримати так і не зміг.
  У 2006 році мисливський палац намагалися повернути до первозданного вигляду, за оригінальними кресленнями данського архітектора Андреса Клеменса. На час реконструкції звідси виселили музей хліборобства. Із Держбюджету на реставраційні роботи обіцяли виділити 17 мільйонів гривень. Будівництво почали, але за рік його припинили: забракло грошей. Через деякий час зникла і охорона.
Мисливський палац графа Шувалова зводили за всіма канонами тодішнього паркового мистецтва. Дендропарк, який оточував палац, за красою міг зрівнятися лише з "Софіївським" в Умані. Нині ж тут – непролазні хащі.
  Уже кілька років родинний маєток Шувалових на балансі обласного управління капітального будівництва. На завершення робіт у бюджеті немає грошей. Скільки коштуватиме реконструкція палацу, чиновники навіть уявити бояться.

 Станом на початок 2013 року здійснені лише роботи з ремонту покрівлі, проте жодних робіт з ремонту фасаду будівлі, як і приведення до ладу паркової зони садиби не велося.