200 років з дня народження Семена Гулака-Артемовського
16 лютого українська спільнота відзначатиме 200-річний ювілей з Дня народження уродженця міста Городище, визначного українського співака, композитора, актора, драматурга, автора першої української опери Семе́на Степа́новича Гула́ка-Артемо́вського. Це його «Запорожець за Дунаєм» став першим твором жанру на лібрето українською мовою, а пісні «Спать мені не хочеться» та «Ой, на горі та й женці жнуть» – всенародно улюбленими. Як і пісня «Стоїть явір над водою», яку Гулак-Артемовський присвятив своєму другу Тарасу Шевченку, з яким подружився 1838 р. Та навіть якби наш земляк залишив по собі лише одну воістину народну оперу, то й цього було б достатньо, аби обезсмертити своє ім'я в українській культурі.
Творчу долю Семена Гулака-Артемовського вирішив його прекрасний голос. Щоправда, за сімейною традицією батько віддав сина у 1824 році до Київського духовного училища. Сяк-так освоюючи премудрості сану священика, майбутній співак і композитор виділявся своїм неабияким голосом, що й привело його до митрополичого хору при Софійському соборі.
Доленосним став для двадцятип'ятирічного Гулака-Артемовського 1838 рік. У червні до Києва прибув славетний уже на той час композитор Михайло Глінка з метою набрати хлопців з гарними голосами для придворної співочої капели. Обдарування Семена Гулака-Артемовського вразило Глінку і він одразу запропонував йому переїхати до Петербурга. На початку жовтня того ж року молодий співак уже був у столиці Росії. Знаменитий композитор особисто давав Семену Степановичу уроки співу, а 1839 року організовував на його користь декілька концертів. Навесні цього ж року, при допомозі композитора Даргомижського та князя-мецената Волконського, в театральному залі Юсупівського палацу відбувся перший публічний концерт нашого земляка. Успіх окрилив молодого виконавця, а пропозиція відомого власника уральських заводів Павла Демидова фінансувати його навчання в Італії додала впевненості в опануванні висот виконавської майстерності. Влітку цього ж року молодий співак виїздить до Парижа, а потім до Флоренції та після двох років навчання дебютує у флорентійській опері (1841). Публіка Флорентійського оперного театру в 1841 році почула Гулака-Артемовського в опері В. Белліні. Один сезон проспівав він з трупою флорентійців і отримав запрошення до Петербурга.
У 1842 Семен Гулак-Артемовський повертається до Північної Пальміри, де протягом 22 років, до 1864 року – є солістом російської імператорської опери, а в 1864–1865 – Великого театру у Москві.
Його контракт був надзвичайно кабальним, але це була єдина нагода займатися улюбленою справою. Партія лорда Генріха в опері Доніцетті «Лючія ді Ламмермур» стала і дебютом, і трампліном до тривалого успіху на сцені Великого театру. Справді творчою перемогою стала партія Руслана в опері Михайла Глінки «Руслан і Людмила».
На одній із вистав був Тарас Шевченко: «...Ну й опера! Особливо, коли Артемовський співає Руслана. Чудовий співак – нічого не скажеш», писав він в листі до Г. С. Тарновського.
Тепла дружба впродовж багатьох років пов'язувала талановитих земляків. У період заслання поета саме Семен Степанович знаходив можливість всіляко допомагати Тарасу Григоровичу і матеріально, і морально.
До кінця 1850-х років творча кар'єра співака складалася вдало і багатогранно: насичена концертна діяльність, численні оперні партії, композиторська робота; у планах виношувався задум написати оперу з української історії. Тим часом, критики з жалем відзначали, що його колись чистий і оксамитовий бас втрачає свою силу і чистоту. Це усвідомлював і сам співак. Тому вже з початку шістдесятих наполегливо працював над оперою «Запорожець за Дунаєм». Сюжет опери був підказаний професором-істориком Миколою Костомаровим, а все решта – текст вокальних номерів і прози, оркестрова партитура та клавір, а також лібрето – оригінальна авторська робота композитора. За своєю формою «Запорожець за Дунаєм» – типовий зразок лірико-комічної опери, в якій поряд з комедійною лінією ( Карась – Одарка ) розвивається лірико-романтична (Оксана – Андрій ). Всього в опері було 22 музично-вокальних номери.
Царська цензура забороняла постановку опери на сцені протягом 20 років. Вперше оперу «Запорожець за Дунаєм» поставлено на сцені Маріїнського театру в Петербурзі 14 квітня 1863 року. Першим виконавцем партії Карася був сам композитор. Публіка захоплено сприйняла спектакль, а хореографічні номери вимагала виконати повторно. Рецензії були всуціль схвальними, а про Гулака писали, що він « ... показав свій блискучий комедійний талант».
Але при всій любові та пошані до нього, співак відчував, що його артистична дорога завершується. 22 роки самовідданої праці на сцені пролетіли неймовірно швидко. У 1864 році його звільняють з Маріїнського театру, призначивши пенсію, але, завдяки покровительству великого князя Миколи Миколайовича, Гулака-Артемовського перевели до Москви у Великий театр. Там він ще деякий час співав низькі басові партії, але в 1865 році залишив сцену назавжди.
Тріумфально йшла неповторна опера не лише на вітчизняній, а й багатьох сценах світу. І нині репертуар Національної опери імені Тараса Шевченка в Києві неможливо уявити без «Запорожця за Дунаєм». Багатогранна творча спадщина Семена Гулака-Артемовського служить на славу Україні незалежній.
Музика Гулака-Артемовського глибоко народна. Він скористався інтонаціями, мелодикою багатющої української пісенності, проявивши як композитор всю глибину розуміння національної тематики.
В Україні Гулак-Артемовський побував двічі: у 1843 р. – з метою добору співаків та в 1850 р., коли гастролював з італійською оперною трупою.
Окрім музики, Семе́н Степа́нович захоплювався народною медициною, статистикою, уклав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії» (1854).
Не стало нашого відомого земляка 17 квітня 1873 року. Він похований на Ваганьковському кладовищі в Москві. Тривалий час його могила була зовсім занедбана, лише в 1952 році, стараннями артистів Московського музичного театру імені К. С. Станіславського та В. І. Немировича-Данченка, на ній було встановлено пам'ятник з написом «Семен Степанович Гулак-Артемовський. Композитор, співак, автор опери «Запорожець за Дунаєм».
За матеріалами офіційного сайту Черкаської ОДА