З Києва приїхали "герої" в камуфляжі

Я гордий за свій народ. Я гордий за свою націю. За 22 роки незалежності в Україні виросло нове покоління. Покоління вільних від рабства. Покоління дітей, якими гордяться їхні батьки. Сьогодні я бачив як випускали побитих, покалічених юнаків та чоловіків із будівлі Соснівського райвідділу в Черкасах. Я не бачив похилених голів. Я не бачив опущених очей.

Я бачив як вони дивляться на цей світ. Світ неправди та брехні. Вони йшли вільними людьми. І поряд з своїми дітьми йшли горді батьки та заплакані матері. Сьогодні їхні сини для них стали дорослими, хай на мить, на день, на тиждень. Але саме цих юнаків «Беркут» сьогодні зробив найзатятішими патріотами.
Спробую побороти емоції та розповісти все, що пропустив через своє серце. За минулу добу черкаські тітушки під прикриттям міліції влаштували терор в центрі Черкас. Вони чіплялися до дівчат, били чоловіків, нападали на журналістів. І в місті знайшлася сотня чоловіків, яка відповіла на такий виклик.
Тітушки, яких міліція розіграла в темну, були використані як «гарматне м’ясо». І все заради однієї мети: виявити чоловіків, які здатні дати відкоша. І їм цього відкоша дали. Дали так, що дехто спинявся хіба що на березі Дніпра. А потім патріотів оточив «Беркут», який і чекав цього моменту. Завдання було просте: калічити хлопців. Проте кулак «Беркута» розтав у повітрі. Вдалося затримати лише кілька членів загону самооборони. Тому в місті влаштували облаву.
За найкращими традиціями фельджандармерії. «Беркут» та тітушки об’єдналися і на патрульних авто та цивільних машинах били і затримували всіх, хто потрапив в поле зору. Під гарячу руку потрапили 36 осіб, серед яких майже 20 були неповнолітніми.
Затримували по різному. На чотирьох нападали 30 бійців, і кожен з них бив полонених. На сина напалали 5 мєнтів, а коли за нього заступався батько – били й батька та жінку, яка опинилася поруч. Двох било 5 беркутят та троє тітушок одночасно.
Потім садили в машину чи автобус і там били ще. Везли в райвідділ і на вході знову били. Били слідчі на допиті до приїзду батьків. Били у власне задоволення. Травми голови лише у кількох осіб. Проте всі хлопці ледве ходили, адже били по ногах. Били цинічно і з задоволенням.
Втручання нардепа Даценка полегшило долю полонених. Їх почали вдпускати по одному, щоб ті, хто приїхав визволяти хлопців змогли оцінити результати роботи. Хлопці ледве йшли, але голову всі тримали рівно. У багатьох затриманих відібрали телефони, в багатьох їх відібрали і розбили. З кишень витягали останні три гривні.
В третій міській лікарні закінчилися чисті бланки по результатах зняття побоїв. До другої години ночі відпустили майже всіх затриманих, окрім двох, яким інкримінують участь в масових заворушеннях та опір працівникам міліції.
В першому випадку батько заступився за свого сина, якого били на його очах. І сина і батька дуже сильно побили. Батька лише о 5 годині ранку привезли до лікарні, де лікарі констатували значні забої, звідки відправили до Черкаського ІТТ.
Інший затриманий – юнак, який не дозволив себе бити безкарно. Він поставив нападника на місце, показавши, що на кожну тупу беркутівську силу є сила честі. Його звалили лише значно переважаючим числом нападників.
Жінка, в якої побили сина та затримали чоловіка, ні в чому невинних людей, яким не пощастило вийти в місто не в той час, прощалася з активістами просто - «Слава Україні».
Як і більшість батьків побитих хлопців.
Пробув під райвідділком з 22 години до 6 ранку. І зрозумів, що все тільки починається. В вогні гартується сталь. Сьогодні міліція замість кількох десятків аполітичних молодих людей отримала кілька сотень родичів, які в очі беркутам говорили про помсту.
Від імені батьків затриманих дякую Народному депутату України Леоніду Даценку, Голові Черкаського осередку ВО «Свобода» Юрію Ботнару, представнику Уповноваженої з прав людини в Черкаській області Володимиру Батчаєву, Голові КСН «Луначарський» Руслану Зорі, Голові Черкаського районного осередку «УДАРу» Едуарду Шумілову, отцю Юліану, активістам Сергію Варичу та Сергію Золотаренку.
Слава нації.
Ярослав Нищик