Як опозиція разом з владою зливала 194 округ (частина 2)

Публікуємо другу частину матеріалу, першу частину можна прочитати тут.

Опозиціонери столичного розливу.

Йдемо далі. Не можна не відзначити і відповідальність трьох богатирів столичного розливу – Арсенія Яценюка, Віталія Кличка та Олега Тягнибока та більш дрібної опозиційної раті, яка по долгу служби змушена під час виборчої кампанії їхати в провінційні Черкаси і патякати на прес-конференціях про необхідність в парламенті Булатецького.

По-факту на день виборів ми не побачили вагомого десанту опозиційних депутатів який мав би вигризати перемогу опозиціонера, але все було зроблено конкурентами до дня виборів і навіть вони навряд чи що могли зробити. Але для всіх для них є стовідсоткова відмазка – Євромайдан. Окремо варто відзначити важливу роль у зливі опозиціонера, нардепа Миколу Томенка, який настійливо водив Булатецького за ручку то до прокурора то до начальника міліції із зафіксованими фактами спроби організації системи підкупу виборців.

Де високопоставлені правоохоронці слізно обіцяли що розберуться з «негідниками». Таким чином Булатецького відводили від роботи яку треба було робити по руйнуванню піраміди і давали можливість її конструкторам більш-менш спокійно робити свою чорну справу. 

Таке відношення не до самого Булатецького, а до самого факту організації тотального викривлення волевиявлення громадян ще неодноразово відгукнеться як всім трьом богатирям в Києві так і названим опозиціонерам на місцях. Нехай думають що тихенько відсиділися і злили Булатецького, але відбувся своєрідний прецедент і прийде час вони його відчують на власній шкурі. 

Називаємо прізвища відповідальних за злив опозиціонера: Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, Олег Тягнибок, Микола Томенко.

Тотальний провал штабної роботи та підсадні «уточки». 

В час коли всі названі і реальні опозиціонери і просто небайдужі громадяни оплакують фіаско опозиційного кандидата та срамлять продажних черкащан, ми не будемо цього робити. Завжди була дуже велика частина виборців готових продатися.

Для нас цікаве інше питання – чи можна було технологічно уникнути таких от страшних наслідків. Стверджуємо, що це було зробити цілком реально. Проте потрібна була системна та злагоджена робота штабу кандидата, навіть без тих так званих опозиціонерів можна було здобути перемогу. Зараз ми назвемо те, чого не зробив штаб Булатецького і в результаті чого програв. Але спочатку про тих хто в середині штабу сприяв розладу і так не звиклого до системної роботи Булатецького. 

Роль такої собі підсадної «уточки» була відведена «ярому» опозиціонеру Максиму Полякову. Саме на цього молодого та перспективного опозиціонера була покладена функція дестабілізувати роботу штабу та переконати Булатецького у його тотальній перемозі якій навіть підкуп не загрожує.

Він прекрасно впорався із покладеними на нього функціями. На публіку він бомбив точки підкупу, створював кучу інформаційних приводів, дуже часто безглуздих, але по факту свідомо не здійснив адекватної роботи по ліквідації безперебійної роботи точок підкупу виборців. Він чудово відводив Булатецького від тої штабної роботи яку просто необхідно було зробити. 

Тепер виділимо основні заходи які треба було зробити штабу Булатецького, але які так і не були втілені в життя:

1. Відбувся тотальний програш інформаційної кампанії. Булатецький фактично був загнаний у інформаційне гето, де він фактично переконував тих хто вже був переконаний. Він постійно ходив на мітинги за Євромайдан на який приходили 300-500 прихильників яких і так не треба було агітувати.

Натомість не було організовано ані повноцінних зустрічей з виборцям ані хоча б адекватної інформаційної кампанії. Робота штабу в інформаційному плані являла собою роздачу суто політичної агітації та інформації в інтернеті, де сидить аудиторія яку також не варто вже переконувати. Не було дано гідної відповіді на Черкаську газету конкурентам у вигляді завуальованої власної непрямої агітації за себе та антиагітації для конкурента.

Про організацію підкупу країна мала дізнатися не в день виборів, а коли піраміду лише почали будувати. Попри те, що підкуп був в розпалі Булатецький не зробив ані всеукраїнської прес-конференції ані словом не обмовився про підкуп виступаючи на сцені Євромайдану. 

2. Не було зроблено автономного сканування округу соціологічними дослідженнями та зрізами. По класиці необхідно було зробити три зрізи – на старті, в ході кампанії та перед самим днем голосування. Організувати роботу екзіт-полу. Ці заходи дали б можливість мати оперативну картину змін настроїв виборців на окрузі і відповідно скоригувати плани дій та виробити план В і навіть план С у разі чого. На цьому вирішили зекономити. 

3. Не було вжито жодних адекватних заходів по протидії підкупу голосів. Фактично точки по підкупу були виявлені за три тижні до дня голосування і необхідно було просто просканувати округ (це робиться за два дні, потрібно 8 осіб). Після встановлення всіх точок необхідно було налагодити цілодобове чергування і прямо на місці вести контрагітацію людям які виявили бажання продатися.

Поряд з цим потрібно було організувати входження своїх людей на різні рівні піраміди, щоб контролювати хід її втілення і потрібний момент накрити організаторів з грошима. Також паралельно треба було влаштувати інформаційну кампанію по викриттю людей які продали голоси. Натомість увагу Булатецького спрямували на подання лише звернень до правоохоронців.

Звичайно, що на таку протидію потрібно було витратити певні фінансові ресурси, але тут витрати були б цілком ефективними і їх можна порівняти з витратами на боєголовку ракети яка коштує 20 тис. доларів, але яка знищує танк вартістю 2 млн. доларів. Всі ці заходи були проігноровані штабом. Саме цей прорахунок і став головною причиною поразки. 

4. Не було налагоджено чіткої організаційної роботи штабу – все робилося на авось. Не були продумані ходи на випадок різних варіантів розвитку ситуації, не було резервного плану. Натомість Булатецький зустрічався з Табаловим і вів певні переговори очевидно сподіваючись скористатися протиборством у владних кругах, але це йому не вдалося. В той же час зіграла негативну роль і самовпевненість кандидата якого «соратники» переконали у контрольованості ситуації з пірамідою. 

5. Загалом робота штабу була спрямована на роздавання політичної агітації, генеруванні часто доволі безглуздих інформаційних приводів та формуванню ДВК.

Тому серед відповідальних за результат називаємо – Максима Булатецького – керівника штабу, Максима Полякова – довірену особу, і самого кандидата Миколу Булатецького.

Всі перераховані причини і фактори вплинули на тотальний програш виборів опозиціонером Булатецьким. Вибори були програні не вчора, вибори були програні за останні два тижні до голосування, коли фактично за бездіяльності штабу опозиціонера було роздано величезну суму коштів черкащанам. Тому з огляду на вищесказане, звинувачувати у власній поразці передусім варто саме себе. В той же час всі черкащани ще довго будуть відчувати на власній шкурі наслідки такого відвертого ляпасу громадянському суспільству який дала влада спільно з опозицією. 

Підготував: Олександр Безпрозванний