Власний проект коменданта "Великої гри" викликав неоднозначну реакцію серед батьків відпочивальників (Частина 1)

Ми вже готували цілу серію матеріалів про відпочинковий табір «Морські пригоди», який був зорганізований комендантом іншого, більш відомого табору в Черкасах – табору «Велика гра». Героєм наших публікацій став такий собі представник пласту Валерій Гавриленко.

Зараз ми не будемо переповідати всі матеріали які були розміщені по даній темі, але нагадаємо, що до нас в редакцію звернулася мама одного з відпочивальників. Яка була вражена низьким рівнем організації відпочинку дітей у таборі «Морських пригод» та розповіла нашому виданню всі особливості відпочинку в степах Одещини.

В короткій формі нагадаємо основні пункти по яким були претензії у мами відпочивальника, яка також перебувала в таборі та через незадовільні умови організації та проведення завчасно покинула табір разом з сином. 

1. Низький рівень організації табору. Перше що зустріло новоприбулих відпочивальників – це 4-годинне чекання під палючим Сонцем керівника табору Валерія Гавриленко без води.

2. Відсутність нормального затінку для учасників табору. 

3. Відсутність чітко виписаної програми табору та необхідного справного обладнання (напівпридатні палатки які падали від найменшого вітру, пробиті лодки які діти самі лагодили, відсутність обладнаного місця харчування) 

4. Жорстка морально-психологічна обстановка в таборі. 

5. Проведення рекламної кампанії табору «Морських пригод» серед учасників «Великої гри».

Опубліковані матеріали які розповідали про діяльність табору «Морських пригод» викликали певний суспільний резонанс. Тому особи, прізвища яких фігурували у матеріалах поспішили зробити власні заяви з цього приводу. Суть їх була – відбілювання діяльності організатора табору «Морських пригод» Валерія Гавриленко, який водночас і працював в таборі «Велика гра». Це робилося за допомогою працівниці ПАТ Азот.

Ми відкриті до висвітлення різних точок зору тому розмістили відповідні заяви. Хоча дуже добре зрозуміло звідки ростуть вуха, що й доведено у відповідному матеріалі.

Однак на цьому історія не закінчилася. До нас в редакцію знову звернулася мама одного з відпочивальників та виявила бажання прийти в редакцію і розповісти свою версію щодо табору «Морських пригод» та тої інформації яку ми оприлюднили.

Ми відкриті до спілкування, тому запросили пані Тетяну Смоліну в редакцію, 10-річний син якої відпочивав на таборі «Морських пригод».

- Моя дитина відпочивала в таборі «Велика гра" і "Морські пригоди". Інформацію про табір «Морських пригод» дізналися від старших товаришів. Мій син займається в пласті і саме там він дізнався. Там йому повідомили, що буде такий лагерь влітку на морі. Потім я пішла до Валерія Гавриленко і ми поговорили про можливість відпочинку. З паном Валерієм я знайома ще з минулого року по роботі на «Великій грі». В тому році ми познайомилися і тоді ж пішли в пласт, - розповідає жінка. 

Ви перебували безпосередньо на таборі «Морських пригод»?

- Сама я на таборі морських пригод не перебувала. Але син 10 років йому - він задоволений.

Ви на сайті бачили фотографії як проходив табір? – запитує нас жінка.

На що ми пропонуємо ще раз переглянути наш матеріал із нашими фото про так званий «відпочинок» дітей в таборі «Морських пригод».

Після демонстрації фото жінка запитує в нас - Ви якщо в похід ідете то все відповідає нормам?

Звичайно цікаве запитання, але зважаючи на вік автор інтерв’ю може вже сам вирішувати куди йому йти і як. Проте покопавшись в пам"яті свого табірного минулого схожих жахливих умов не знайшов.

Давайте перейдемо до найбільш неправдивих на Вашу думку моментах в опублікованих матеріалах.

- Ну наприклад щодо води. 20 хвилин не було води. Там була сім"я ще одного хлопчика з пласту. Вони розповідали мені. Вони поїхали - мама, папа, дочка і син. Я з ними вчора спілкувалася і запитала чи дійсно не було води 4 години. Вони в шоці та говорять максимум, що вони чекали - це 20 хвилин. Це сім"я яка там була з першого дня до останнього, - розповідає пані Тетяна.

Щодо інших гострих зауважень такої ж мами як Ви, що скажете? 

- Все те, що там літали чашки, що не можна підійти до коменданта і поставити питання – це неправда.
Води також було більш ніж достатньо. Їжі також було наскільки багато, що дорослі навіть були здивовані.

Фельдшер і кухарка були в одному лиці. Я проблеми взагалі не бачу все було підготовлено на хорошому рівні. Я не думаю, що це проблема жити в палатці, ми сім"єю їздимо на острови відпочиваємо так постійно. Та людина яка виявилася проблемною вона теж в палатках проживає. І наскільки я знаю ця жінка сама влаштовує дитячі творчі лагеря, в палатках, - розповідає жінка.

Також пані Тетяна вважає, що якщо щось не влаштовувало маму яка скаржилася то потрібно було зробити самим і усунути незручності. 

- От дивіться ми якщо їдемо відпочивати і нам потрібен тіньок, ми взяли пилочки і ми це зробили. Чому людина яка незадоволена, яка сама знає систему облаштування лагеря, були ще батьки, чому вона не поговорила давайте разом зробимо тінь. А вона просто розвертається від’їжає і робить отаку от кашу. Навіщо? 

Жінка стверджує, що вони як батьки були повідомлені про жорсткі умови проведення табору.

- Коли діти їхали і ми підходили до Валерія нам зразу сказали, що це скаутський табір і ми все самі там робимо. Це лагерь маленьких чоловіків. Ми порадилися в сім"ї і оскільки ми знаємо Валерія ми вирішили, що це сину буде корисно. І те, що вони жили там в палатках і самі себе обслуговували - це абсолютно не напрягало.

Проте в ході розмови виявляється, що не все було так веселково як розповідає пані Тетяна.

- Щодо води, база поряд була де можна було брати воду. Але не дозволяли кожний день душ приймати і телефони заряжать. В цьому була проблема, але в дорослих телефони були заряжені.

Як бачимо відсутність телефонного зв’язку з домом для пані Тетяни це дрібниця, але переконані, що для дитини та ще й без батьків в умовах сучасного світу - це психологічний шок.

Читайте продовження згодом.

Підготував: Олександр Безпрозванний