Визначено "корупційну складову" кошторису початкових робіт з будівництва Канівської ГАЕС

Під пильним наглядом Гройсмана «Укргідроенерго» замовило початкові робоит з будівництва Канівської ГАЕС за півмільярда гривень із неймовірно завищеними цінами. 

У 2016 році державне «Укргідроенерго» отримало від «Європейського інвестиційного банку» і «Міжнародного банку реконструкції та розвитку» обіцянки на відкриття кредитних ліній на 718 млн грн. І хоч грошей насправді банкіри ще не дали, але гідроенергетики вже провели тендер на будівництво першочергових об’єктів та споруд Канівської ГАЕС вартістю 496,62 млн грн, інформують Наші Гроші

Пройдемось по найкоштовнішим складовим будівництва, на які і піде левова частка кредитних грошей від світових банків.

42,82 млн грн. піде на бетон:

Значна частка запланованих витрат на матеріали для будівництва передбачена саме на бетонні суміші. В умовах спаду виробництва постачальники бетонів, з котрими нам вдалось поговорити, готові йти на суттєві скидки будь-кому, кого можна хоч якось назвати замовником. Можна очікувати на відчутний «дисконт» навіть при замовленні 500 кубометрів. А у Канівську ГАЕС планують залити майже 50 тис. кубів. Відтак при замовлені бетону на 43 млн. грн кожен відсоток «компліменту» від постачальника конвертується в півмільйона гривень готівки.

5,42 млн грн. піде на щити опалубки, ширина 300-750 мм і 800-1200 мм, товщина 40 мм по 2 500 грн. за квадратний метр.

Ціни на опалубку для цього будівництва майже тотожні з вартістю нерухомості на вторинному ринку в районі зведення ГАЕС. Уявити непросто: один квадратний метр опалубки коштує як квадратний метр у квартирі! Хоча опалубка – це всього-на-всього кілька збитих до купи поганеньких дощок для заливки бетоном у якусь форму. Після одноразового використання викидається, і ніхто ніколи не дізнається скільки тої опалубки було використано насправді. Ми не знаємо, що такого цінного в деревині від Консорціуму. Проте відомо, що вартість аналогічної опалубки на інших будівництвах рідко сягає навіть 250 грн за «квадрат», тобто фіксуємо «дельту» майже в 1000%.

4,92 млн грн. на штукатурну суміш Polirem СШm-301 по 45,32 грн./кг без ПДВ.

Ринкова вартість на цю суміш на основі цементу коливається в межах 50 грн з ПДВ. Але за 25 кілограмовий мішок, а не за один кілограм. Десять таких мішків ми при підготовці статті навіть замовили по 51 грн, залишилось лише забрати з Харкова. Ось скріншот нашої покупки, поєднаний зі скріншотом з канівського кошторису:

3,39 млн грн. на силові кабелі 1 кВ, з ізоляцією і з оболонкою із ПВХ пластикату, що не розповсюджує горіння, 5х16 мм2 по 986 грн. за метр.

Кабель ВВГнг 5х16 продають по 162 грн. за метр. Можна знайти аналогічні ще за 190 грн. за метр, проте як ми не старались, знайти цінник в 1000 грн. нам так і не вдалось.

2,31 млн грн. піде на кондицiонери Mitsubishi 3,5 кВт по 68 000 грн. за штуку.

Не знаємо яка саме марка кондиціонерів приїде на будівництво, але вдвічі потужніші кондиціонери цього виробника коштують 39 000 грн.

2,07 млн грн. витратять на пісок, вартістю 120 грн/т без ПДВ.

Разом з доставкою 1 тонна піску для будівництва канівської ГАЕС може обійтися в майже 250 грн. До і так завищеного, на наш погляд, цінника у 120 грн за тону, підрядник додав 90 грн на транспортування, звідкись з 30-кілометрової відстані. Тим часом, чого-чого, та піску в Дніпрі більш ніж достатньо аби не возити його казна-звідки… Відтак наближення точки «приготування» піску на 1 кілометр до місця будівництва економитиме 1/30 від транспортної складової, яка лише по піску становить 1,62 млн грн.

1,4 млн грн. планують витратити на утеплювач Роквул, товщиною 100 мм, ціна – 400 грн за квадратний метр без ПДВ (480 грн – з ПДВ).

Проаналізувавши ринок будівельних матеріалів ми не змогли знайти цінника, що хоча б наближався до 480 грн. Проте без проблем замовили для нашого «віртуального» будівництва аналогічного утеплювача по 260 грн (з урахуванням ПДВ). І хоч нам довелось, як то кажуть, поторгуватись, але не проблема купити товар від 340 грн. Проблема знайти – по 480.

116 млн грн. піде на різне електротехнічне устаткування, яке консорціум поставлятиме через ТОВ «Ектів Стайл».

Тут ціни приблизно відповідають середньо-тендерному рівню. Наприклад, трансформатор на 25 МВА коштуватиме державі 15,00 млн грн., або близько $21 тис за 1 МВА. Сподіватимемось, що ця продукція приїде новою, а не зношеною. 

Тендер на будівництво Канівської ГАЕС – вже другий за останні півроку. Минулої осені «Укргідроенерго» так само призначало торги очікуваною ціною півмільярда гривень, так само на тендер подавався Консорціум "НВО Укргідроенергобуд" з ціною близькою до очікуваної. Однак на біду всім тоді на торги заявилось ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» («КЕБК») з ціною в 337,68 млн грн. У півтора рази дешевше!

Чуда, звісно, не сталось – гіперуважний тендерний комітет виявив, що у деяких з субпідрядників «КЕБК» були прострочені ліцензії на окремі види робіт. Тож фірму, пов’язану з екс-міністром енергетики Іваном Плачковим викинули з торгів. Але це було б занадто скандально: ось так взяти і відразу віддати підряд Консорціуму на 160 млн грн. дорожче. Тому тоді познаходили претензії і до інших учасників торгів, повідхиляли їх і зрештою відмінили тендер, бо до участі в ньому допустили лише Консорціум.

З другої спроби торги таки відбулись, але теж не обійшлось без скандалу. Аби Консорціум переміг з тендеру довелось викинути дешевшого учасника. Цього разу під ногами крутилась фірма «Квартал», яка запропонувала 3-відсоткову знижку до ціни Консорціуму. Але її не допустили до аукціону через відсутність у аналогічних договорах лісорозчищення (відчуйте який це складний біном Ньютона – ліс рубати!) та деяких інших видів робіт, на які завжди можна знайти субпідрядника.

Отже маємо таке. Консорціум виграв з другої спроби завдяки тому, що «Укргідроенерго» викинуло усіх дешевших конкурентів. При цьому досвідчена фірма Плачкова (Консорціум раніше вже наймав її на субпідрядні роботи по будівництву ГАЕС) пропонувала виконати роботи не за 496,62, а за 337,68 млн грн. Ось ця різниця заявок у 160 млн грн. і дає нам можливість оцінити загальну «маржу», зашиту у контракт з Консорціумом.