В Каневі знайшли поховання жінки з прикрасами тисячолітньої давнини

5 червня у Канівському міському відділі міліції відбулася незвичайна подія. Працівникам Канівського історичного музею правоохоронці передали рештки прикрас невідомої жінки, яка жила близько тисячі років тому.

20 квітня цього року до відділення міліції надійшов дзвінок. Житель Канева, який побажав залишитись невідомим, копав на своєму подвір'ї по вул. 1 травня траншею для водогону й натрапив на кістки людини. Чоловік одразу ж викликав міліціонерів, -  повідомляє Дніпрова Зірка.

На дні півтораметрової траншеї правоохоронці виявили кістяк людини. Експерт встановив, що це поховання, якому більше 50 років.

- Зазвичай у таких випадках, коли експерт визначає, що знайденим людським решткам більше 50 років, розслідування припиняється, - розповідає слідчий Ольга Божко. - Так мало бути і в цьому випадку, але поруч із знайденим скелетом ми помітили предмети, схожі на намистини й рештки металевих кілець, схожі на сережки. На одній з намистин я побачила викарбуваний знак сонця, і це наштовхнуло мене на думку, що цьому похованню декілька сотень років. Крім того, я звернула увагу на те, що руки скелета не складені на грудях, а лежать вздовж тіла, що підтверджувало мої здогадки про давність поховання. У такому положення тіла померлих ховали ще в дохристиянські часи.

Намистини й сережки були відправлені на мистецтвознавчу експертизу до обласного центру. Через деякий час результати експертизи були готові. Експерт встановив, що знайдені на канівському подвір'ї прикраси належать до Х-ХІ століття. Тобто жінка, рештки якої знайшли на півтораметровій глибині звичайного канівського подвір'я, жила, померла і була похована тут у часи Київської Русі.

Шість намистин червоного кольору діаметром 8 мм, виготовлені з сердоліку методом гранування, шліфування та полірування. Ще три предмети циліндричної форми також виявились фрагментами нашийної прикраси. Один з них оздоблений трьома орнаментами у вигляді сонця та півкола. 

П'ять металічних кілець діаметром від 15 до18 мм, які спочатку були визначені як сережки, виявились скроневими кільцями, що також слугували нашим предкам за прикраси.