В Геронимівці виникла соціальна напруга через пацієнтів туберкульозного диспансера

До громадської приймальні народного депутата Владислава Голуба надійшло звернення від жителів с. Геронимівка Черкаського району. В ньому вони просять знайти можливості для того, аби обласний протитуберкульозний диспансер, розташований поблизу села, зробити закладом закритого типу. Мовляв, пацієнти лікарні вільно пересуваються населеним пунктом, поширюючи інфекцію.

Нагадаємо, комунальний заклад «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер» Черкаської обласної ради на території населеного пункту працює з 1974-го року. Тут проводять діагностику й лікування туберкульозу та різних бронхолегеневих захворювань. Нині в ньому перебувають 386 черкащан. Потужність закладу – 480 ліжок.

Владислав Голуб звернувся із запитом до департаменту охорони здоров’я Черкаської ОДА. Там повідомили, що це не перше подібне звернення, та механізму зміни статусу медичної установи на місцевому рівні наразі не існує. Таким чином адміністрація диспансеру не має права обмежувати осіб, які перебувають на лікуванні.

- На території диспансеру є все необхідне для пацієнтів: аптека, продуктовий магазин, тож особливої потреби виходити за його межі немає, - пояснив головний лікар протитуберкульозного диспансеру Мирон Олійник. – Жителі самі сприяють цьому, бо ні для кого не секрет, що наркомани та колишні ув’язнені, які у нас лікуються, купують у місцевих спиртне власного виготовлення, відвідують кав’ярню в Оршанці. Також самі жителі попри заборону підпільно ходять у наш заклад на консультацію до лікарів, здають аналізи в лабораторію.

- Чинне законодавство передбачає примусову госпіталізацію заразних хворих, які не бажають лікуватися чи порушують протиепідемічний режим, - коментує ситуацію Владислав Голуб. – Щоправда, для цього в лікарні мають бути відповідні палати. А це і система охорони - обладнання, сигналізація, відеоспостереження, грати на вікнах тощо і головне - витрати на все це. Крім того, примусово лікувати можна тих пацієнтів, які підлягають такому лікуванню за рішенням суду. 

Механізм, як «приборкати» горе-пацієнтів є, але він не працює через забюрократизованість, нестачу коштів і кадрів. Що може вдіяти один дільничний зі ста тридцятьма хворими, які нині порушують режим лікувального закладу в Геронимівці або лікар, в якого стільки проблемних пацієнтів? Саме тому питання слід вирішувати згори, внести законодавчі зміни, передбачити на це кошти, вважає нардеп. Наразі разом із колегами він вивчає питання, аби запропонувати вихід із ситуації на рівні парламенту.

Тим часом, щоб зняти соціальну напругу серед жителів села Владислав Голуб хоче зробити максимум для того, аби люди знали, як сильно їм загрожує сусідство з диспансером, як передається та лікується інфекція. Зокрема, планує організувати для них зустріч із експертами в серпні. Попередні домовленості з керівництвом медичного закладу вже проведені.

Так, пацієнти навіть з тяжкими формами захворювання вже на 10-й день лікування в диспансері перестають бути заразними, зауважують фахівці департаменту. А ризик «прихистити» в своєму організмі паличку Коха приблизно однаковий що в черкаській, що в геронимівській маршрутці. Вирішальне значення має стан здоров’я та спосіб життя людини. Тож головна турбота кожного черкащанина – не стільки уникати туберкульозників, стільки зміцнювати свій імунітет.