Віджим по-Уманськи

На фото новий керівник "Уманьхліб" Анатолій Кисіль. 

«Без лоха и жизнь плоха». Саме такою не зовсім коректною тезою можна охарактеризувати завершення річної боротьби за контроль над підприємством «Уманьхліб». Днями група акціонерів – родина Кисілів остаточно взяла під контроль підприємство, а точніше здійснила його рейдерське захоплення в законодавчому полі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: УМАНЬХЛІБ ЗАХОПЛЕНО РЕЙДЕРАМИ

Мавр зробив свою справу.

Важливою особою у реалізації та підготовці підґрунтя для рейдерського захоплення був депутат Уманської міської ради, нині високопоставлений столичний чиновник Максим Поляков, доречі член політради ВО «Батьківщина». Користуючись авторитетом народних депутатів, зокрема Миколи Томенка, він втерся в довіру до тодішнього керівництва підприємства та обіцяв допомогти так би мовити «порішать» всі проблеми. Це звичайно, що був елементарний «розвод для лохів». Але молодик який ходить з нардепами на завод, є депутатом міської ради викликав довіру. Для «рішалова» йому було потрібно не багато, - попросив 13% акцій підприємства, щоб ефективніше «рішать». Довірливе керівництво надало Максиму Анатолійовичу 13% акцій номінальною вартістю 150 тис. грн. Після цього він просто передарував акції іншій стороні – родині Кисілів і вони фактично отримали контрольний пакет. Звичайно, що реальна вартість акцій набагато вища, і скільки реально отримав Поляков від рейдерів на руки чорного налу невідомо. На цьому роль Максима Полякова завершилася. Мавр зробив свою справу, мавр має підти. І він пішов на підвищення до столиці, після революції очоливши Нацкомфінпослуг.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МАКСИМ ПОЛЯКОВ ПОДАРУВАВ АКЦІЇ РЕЙДЕРАМ

Боротьба за відновлення справедливості.

Рейдери отримавши більшість акцій, ще восени 2013 року провели зібрання акціонерів, яким змістили з посади діючого директора Олександру Бевз. Однак в силу боротьби колективу підприємства, судової тяганини та політичної складової до фактичного керівництва не могли приступити. Так було чимало акцій протесту колективу підприємства, судові позови. У справу так чи інакше були вмішані народні депутати Антон Яценко, Микола Томенко. Проти Максима Полякова який фактично ошукав підприємство навіть завели кримінальну справу та оголосили в розшук.

Однак на його щастя прийшла революція. Після революції справу закрили, потім нібито поновили. Але вже за нової влади Максим Анатолійович маючи хороших покровителів як відповідальність отримав високу посаду.

Остаточне рішення суду та завершальний етап підготовки до рейдерського захоплення.

Не будемо перераховувати всі судові рішення, лише згадаємо, що спочатку Уманський міський суд першої інстанції визнав незаконність зборів акціонерів «Уманьхліб» яким змінювалося керівництво, потім вже Черкаський апеляційний суд це рішення скасував.

Крапку у судовій тяганині поставив Вищий господарський суд України 25 червня 2014 року який визнавав правоту рейдерів. Таким чином дане рішення оскарженню не підлягає. Рейдери активно підкріплювали свою легітимізацію замазухою у ЗМІ, ми про це писали.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: УМАНЬХЛІБ ГОТУЮТЬ ДО РЕЙДЕРСЬКОГО ЗАХОПЛЕННЯ

Настав час активної підготовки до рейдерського захоплення. Спочатку підприємство відключили від газопостачання, після чого різко впало виробництво хлібу, оскільки за допомогою електроенергії вдавалося випікати відсотків 20% від потрібних об’ємів.

А днями було здійснено відверто рейдерське захоплення. Так 28 липня о 18.30 родина Кисілів разом з приватною охоронною структурою «Люкс» захопила адміністративне приміщення та викинула директора Олександру Бевз.

Як коментує ситуацію директор підприємства Олександра Бевз, її під руки викинули з кабінету.
- Під завершення робочого дня родина Кисілів разом з приватною охоронною структурою увірвалися до адміністративного приміщення і фактично викинули мене під руки, зняли охорону і поставили свою. Захоплення підприємства відбулося без жодної участі державних органів чи представників державної виконавчої служби. Передачі документації не було, офіційного звільнення та розрахунку теж не було, - розповіла Олександра Бевз.

За роз’ясненням ми звернулися до обласного управління УМВС. Там пояснили, що працівники міліції забезпечували лише громадський порядок на нібито зборах акціонерів.

- Як нам повідомили там відбувалися збори акціонерів, працівники міліції там були присутні. Їх завданням було забезпечення громадського порядку, що вони й зробили. Заяв до міліції не надходило. Ми не вмішуємося в господарські конфлікти – пояснили в прес-службі обласної міліції.

Хочеш зробити людині добре, зроби погано, а потім поверни так як було.

І все ж головним питанням стоїть доля близько 200 працівників підприємства. Рейдери діяли за озвученим принципом. Більше року вони намагалися всіляко погіршити стан підприємства. Після фактичного захоплення розлилися в обіцянках виплатити заборгованість по заробітній платі, інвестувати в розвиток та вирішити всі проблеми.

- Ми покладемо край негараздам, невиплачені заробітній платі, податковим заборгованостям, відновимо постачання газу, запустимо виробництво хліба на повну потужність і повернемо бувалу славу уманського хлібу. Я дякую попередньому керівнику підприємства Олександрі Бевз за те, що в складний час вона змогла зберегти колектив, - повідомив новий директор Анатолій Кисіль.

Як годиться рейдерське захоплення було підкріплено замовними матеріалами у ЗМІ. Наприклад в одному з найчесніших і найпопулярніших видань Черкащини ПРОЧЕРК.

Останній аргумент колишнього керівництва та позиція колективу.

Як і годиться у післяреволюційні часи, коли наступає повна «безнадьога» ображені звертаються до самооборони та різних пост майданних сил. Так завершилося і в даному конфлікті, самооборона прийшла, трохи помітингувала, але нічим це не завершилося.

Та й чи варто було очікувати на дієвість самооборони? Головним чинником мав би стати колектив. Однак ми не побачили повального страйку, лише частина колективу протестувала. В наш скрутний час справедливість важлива, але «кушать хочется всегда», тому очевидно що більшість колективу будуть вже працювати на нового власника за заробітну плату, а про отримання дивідендів від колективної власності варто забути.
За цієї складної ситуації саме жорстка позиція колективу могла дати результати.

Замість висновків.

Звичайно, що з точки зору законодавства нові власники мали право взяти під контроль підприємство, рішення судів є. Єдиною дрібницею яку не виконали це впровадження рішення суду за допомогою ДВС, але хто з цим вже буде розбиратися в наш буремний час. Перемогли підприємливіші, впливовіші, одним словом «рішали». І для них перемогла своя справедливість, оскільки вони вважають справедливим взяти своє, за яке мабуть не мало відстьогнули нині високому столичному чиновнику.

В свою чергу відсутність міцної єдності в колективі та людини яка б могла його обєднати призвело, що працівники-власники перетворилися на простих працівників.

Відео видання Вечірня Умань.