Користувацький вхід

Секс-символ радянської естради із Чигиринщини.

Клавдія Іванівна Шульженко народилася в невеличкому селі Вітове Чигиринського району Черкаської області 24 березня 1906 року в родині бухгалтера. В буремні революційні роки доля закинула сім"ю в Харків, де в 1923 році вона стає акторкою Харківського драматичного театру. Там же доля звела майбутню співачку з поетом Павлом Германом, який написав для неї кілька віршів. Саме пісня "Кирпичики" принесла співачні першу славу. З репертуаром пісень Клавдія Іванівна потрапляє до Ленінграда, де в 1928 році в неї відбувся дебют на сцені Маріїнського палацу. Слава до співачки приходила поступово, раптового злету не було. Лише в 1936 році співачка зробила перший грамофонний запис, і саме з цього часу всі дівчата хотіли бути схожими на Клавдію Шульженко. В мону ввійшли короткі зачіски та штани, в яких на сцені наважувалась виступати лише вона.

Звістка про початок війни застала трупу Шульженко на гастролях в Єревані, звідки вони повернулися до Ленінграда. Клавдія Іванівна відмовилась евакуюватись, і створила групу співаків, які виконували пісні перед бійцями на передовій. Найбільшу славу їй принесло саме виконання фронтових пісень "Синий платочек", "Давай закурим,товарищ мой". Лише за першій рік війни Шульженко виступила перед бійцями Червоної армії більше 500 разів.

Багато нагород за своє життя вона не отримала: 1945 року нагородили орденом Червоної Зірки, а дещо пізніше медаллю "За оборону Ленінграда". Особливою любов"ю ні Сталіна ні Хрущова співачка не користувалася. Економити співачка не вміла, всі гонорари витрачала на парфюмерію та концертні костюми. Померла Клавдія Іванівна в своїй московській квартирі, де до останнього дня стояв рояль відомого композитора Дмитра Шостаковича, програний ним у преферанс, а серед гардеробу концертна сукня від модельєра Вячеслава Зайцева, який, навідміну від Шульженко, на той час був абсолютно невідомий. В записній книжці було лише два номери-поліклініки Московського театру та режисера Аркадія Райкіна, з яким співачку поєднувала тісна дружба.

Ярослав Нищик