Подорожуємо Черкасами. Відомі невідомі сторінки історії. Частина перша.

Вже дуже давно анонсував наступний матеріал по тематиці дослідження архітектурної спадщини Черкас. Проте через зайнятість все ніяк не доходили руки, та і ноги, до його підготовки. Нарешті сьогодні викроїв кілька годин. Походити вирішив місцями, які знаходяться зовсім поряд від такого облюбованого міською владою Хрещатика, а містять аж ніяк не менше старовини. Почати вирішив від автобусної станції, що знаходиться на площі Дружби народів, адже саме звідси очевидно почнуть подорож туристи, які потраплять до нашого міста.

Старовина не змусила себе довго чекати, і відразу з перону автостанції роблю перше фото. В об"єктив потрапила будова, що знаходиться на розі бульвара Шевченка та вулиці Піонерської. Будова очевидно 30-х років, адже архітектурно цілком відповідає будовам, що містяться на вулиці Вербовецького, де міститься 2 дитяча поліклініка.

Зовсім поряд будинок, який очевидно не наважуються руйнувати відкрито, але зробили все, щоб його доконала природа. Будівля цікава колонами, які колись оточували вхід. Проте двері замурували, а колони тепер лишаються німими свідками колишньої краси. Будинок явно збудований наприкінці 19 - початку 20-го століть.

Через кілька новобудов ще один старий будинок дореволюційного часу, проте окрім піддашку, викладеного з фігурної цегли, про це нічого не нагадує. Судячи з усього будиночок має трьох власників, один з яких проводячи ремонт, схоже, не знайшов вікон підходячого розміру. Мене інколи шокує як люди, економлячи кошти, залишають маленьке віконце, решту простору віконного отвору заповнюють пластиковою віконною рамою.

Через сто метрів на перехресті Піонерської та Фрунзе розмістився будинок підприємця Воробйова. Будинок збудований у 1879 році на замовлення міщанина Воробйова П.П. Тривалий час в ньому знаходилась школа-інтернат № 16, а зараз працює Черкаський обласний Центр науково-технічної творчості учнівської молоді, який власним коштом та своїми силами провів реконструкцію та ремонт будинку.

Поряд з цим будинком знаходиться будова стилю радянський модернізм, яка хоч і з великим зусиллям, але все ж співвідноситься із поняттям старовина.

Далі майже цілий квартал займає дитячий садок, який цікавий креативом малярів, що розписували дитячий ігровий майданчик. Так одна із композицій містить в собі кораблик із такою цікавою назвою як "Аврора". Схоже що вже із ясельного віку тут готують молодих революціонерів. От тільки чи задумувались ці креативщики про те скільки зла і сліз вилилося в світі після пострілу крейсера "Аврори"  в 1917 році?

Вулиця Фрунзе виводить до скверу імені Василя Симоненка, що знаходиться за Палацом одружень, де й знаходиться пам"ятник цьому відомому черкащанину. Проте чий це пам"ятник знають навіть не всі черкащани, адже інформаційна чи меморіальна табличка відсутні.

Вийшовши з-за Палацу Одружень бачимо перед собою будівлю Лялькового театру. Будинок збудований наприкінці 19 століття,  а сучасники чомусь вирішили що ядучий зелений колір має відображати суть закладу, що міститься в цих стінах. Хоча архітектуру будівлі все ж зберегли і дуже вдало використали білу фарбу для того щоб підкреслити фігурну кладку. Знаходиться Театр в будинку лісничого, ім"я якого невідоме. Будівля зведена в 1870-х роках, і хоча виглядає одноповерховою, проте насправді має два поверхи, але перший наполовину вріс в землю.

За спиною Палац Одружень, що міститься у буди́нку Щерби́ни — будинок в Черкасах, збудований у 1892 року черкаським інженером, грабарем-підрядником Щербиною як власна садиба.

З 1907 до 1912 року будинок був зданий в оренду повітовому земському управлінню. Будинок став одним із найпримітніших у дореволюційному містечку. З 1919 року будинок використовувався різними установами, тут розміщувались офіційні міські установи, партійні та радянські органи. У 1930-их роках в особняку влаштовано Будинок піонерів. Під час німецької окупації у будинку Щербини були розміщені жандармерія та поліція. Після ІІ Світової війни в будинку розміщувалися партійні та комсомольські органи, пізніше Палац піонерів. З 1970 року в будинку діє Палац одружень.

У цегляному двоповерховому особняку раніше був зимовий сад з фонтаном. Він входив до комплексу садиби зі стайнями та флігелями. Внутрішнє планування будинку змінене. Зовнішні перебудови торкнулися головного фасаду (в ньому влаштовані широкі двері) і тильного (до нього прибудований напівкруглий об'єм).

У 2011 році було завершено реставрацію.

Через дорогу знаходиться новобудова пивної ресторації "Ковбасофф". Не будемо сперечатися про діяльність подібних закладів, але відмітимо, що власники закладу вдало підібрали архітектурні рішення при будівництві та оформленні фасаду "під старовину".

Повертаюся на вулицю Фрунзе, де на розі з вулицею Леніна будинок початку 20-го століття, в якому міститься магазин тканин "ПурПур". Назва точно цікава.)

А через будинок міститься напіврозвалена, але при цьому жила будівля, що повністю відтворює архітектуру Будинку лісничого,  і очевидно збудована в другому десятилітті 20-го століття, адже на фасаді ледве помітні цифри 191, але четверту цифру не розібрати - щось схоже на 1,4 чи 7. Ще одна пам"ятка, яку ми втрачаємо.

Йдемо вулицею Фрунзе, де зустрічаємо ще кілька будинків початку 20-го століття. Перша будівля цікава кам"яною колоною, яка гармонічно замикає вхідну напіварку.

Далі ноги доносять мене до готелю "Росава", який цікавий унікальним пам"ятником варенику та нічними бабочками, які за переказами, облюбували це місце для пошуку клієнтури.

В старому будинку знаходиться "Чайхана" та ресторан "Баку". Кожен відвідувач закладу міг оцінити величезні напівпідвальні приміщення, в яких знаходяться ці заклади. Очевидно що подібна архітектурна культура властива і іншим будовам, про які вже говорилося та ще буде написано.

Поряд знаходиться гарна та привітна будова невідомо скільки зіркового готелю "Дніпро", яка не зовсім вписується в старовинний ансамбль кварталу, але все ж не псує загальної атмосфери завдяки гарним газонам та зеленим насадженням. А подекуди і прикрашає похмуру атмосферу напівпорожніх та сірих будинків.

Відразу за готелем у нас відрізок старовинних будинків, на кожному з яких оголошення "Продається". Деякі з них відремонтовані, деякі в стадії ремонту, а деякі не бачили його з моменту будівництва. Схоже що хтось із підприємців звернув увагу на цю місцину, і викупивши будинки, сподівається непогано заробити на "архітектурному ансамблі" початку 20-го століття.

Надзвичайно цікавим виглядає будинок, що знаходиться навпроти Будинку природи на розі Фрунзе з безіменним провулком.

Спробував дізнатися назву провулка, проте місцеві люті собака, яких схоже ніхто не тримав ніколи на цепку,  змусили мене панічно відступати, залишивши лише шанс фотографувати будинки здалеку. Найлютіший кабиздох виглядає з-за рогу будинку на першому фото. Я пообіцяв помститись)))

До Замкової гори зустрічаємо ще кілька старих будинків, цікавий особливо перший своїми залишками декоративних башт.

Наразі, через обмеження технічної частини сайту перериваюся, а продовжу в наступній частині розповіді.

 

 

Останні новини