Начальник Черкаського УДАІ: "Я відкрита людина і це знають мої працівники" (Ексклюзивне інтерв"ю частина 1)

Не так давно в інтернет просторі з"явився анонімний лист нібито рядових Черкаських ДАІшників які люто скаржилися на свого начальника Іванченка А.О. Зокрема його звинувачували в хабарництві та використанні відомства для покращення власного матеріального становища. Наше видання також публікувало це анонімне звернення до міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка.

В одному з наступних матеріалів ми піддали аналізу твердження викладені в листі та висунули навіть декілька можливих версій його появи.

Проте щоб внести ясність у це скандальне питання, яке достатньо збурило принаймні інтернет-громадськість ми навіть написали інформаційний запит на ім"я начальника ДАІ.

Однак не чекаючи офіційної відповіді на запит, кореспонденту нашого видання вдалося поспілкуватися з начальником Черкаської ДАІ Андрієм Олексійовичем Іванченко на одному з заходів (громадські слухання щодо ринку на Пастерівській) та домовитися про інтерв’ю. Предметом спілкування мав би стати саме згадуваний вже анонімний лист. Тож до уваги інтерв’ю з начальником Черкаської ДАІ із найгострішими запитаннями.

Як Ви прокоментуєте появу такого анонімного листа і з скажімо так серйозними звинуваченнями?

Давайте йтимемо по порядку. Насамперед хочу сказати, що я переконаний що цей лист не писали нинішні працівники державтоінспекції. В 2011 році мене призначили начальником і було 660 працівників в ДАІ. У вересні 2011 року почалася реорганізація та скорочення в результаті якого кількісний склад зменшився на 50%. Зараз всього 186 осіб атестовано як працівників міліції ДАІ, а МРЕО перевели на цивільний статус і вони отримали статус держслужбовців. Фактично у моєму підпорядкуванні зараз 330 осіб.

Ви думаєте, що це зробили незадоволені колишні Ваші працівники?

От цього стверджувати напевно я не можу. Але більше 200 чоловік пішло з ДАІ в інші служби, в результаті скорочення та переатестації. Незадоволених було дуже багато.

Переатестацію робив я особисто. Якщо в якоїсь людини були певні недоопрацювання то ця людина йшла з ДАІ. Я не робив це за допомогою інтриг. Я кожного працівника викликав, говорив з ним, якщо були питання по роботі я говорив це в очі - я не хочу з тобою працювати бо те і те мене не влаштовує у Вашій роботі і це негативно впливатиме на роботу відомства в цілому. - Я ж більшість працівників знаю особисто бо в цій структурі я вже працюю майже 10 років.

До 2003 року я працював простим інспектором. В 2003 році в 23 роки став командиром взводу. Зараз мені 34 роки і вже начальник ДАІ – звичайно що це дратує певних людей. Але однозначно ствердж.ую що це люди не з ДАІ.

А чому Ви такі впевнені у власних підлеглих?

Я такий впевнений тому, що у колективі в нас стабільна морально-психологічна обстановка. От написали оцей анонімний лист, я Вам скажу і раніше писали, до нас приїхала київська перевірка. Зібрали особовий склад, провели незалежний зріз. І перевірили на рівень довіри до мене серед особового складу – результат 86 % довіри.

Я відкрита людина і це знають мої працівники. Я говорив особовому складу - не замикайтеся у своїх проблемах, не дарма є прислів’я - разом і батька легше бити. До мене може потрапити будь-який працівник ДАІ.

І все ж напевно судячи з появи таких от листів реорганізація не пройшла безслідно?

Повертаючись до цього питання скажу так – це був болючий процес. Коли проходила реорганізація, мене 12 вересня 2011 призначили начальником, а 22 вересня я вже потрапив у лікарню під капельницю.

Хтось хотів мене отруїти, але я не розбирався в цьому питанні.

Потім я прийшов і завершив реорганізацію до кінця. Тоді два місяці було такої роботи, що доводилося і ночувати на робочому місці. Багатьом це не подобалося.

Зараз чай готую собі сам, нікого не прошу.

Навіть секретаря?

Секретар є, але вона займається своєю безпосередньою роботою, а чай собі готую сам.

Тепер з Вашого дозволу перейдемо по черзі до звинувачень які Вам закидаються в листі. Вас звинуватили, що Ви придбали автомобіль Фольцваген Таурег, потім його продали і купили Порш Каєн, а також для батька автомобіль Тойота РАВ 4 і все це за один рік роботи. Де тут правда, а де вимисел?

Зараз в мене принципово немає власного авто. Я користуюся службовим. Щодо Фольксвагена Таурег то в мене був такий автомобіль, але я його продав знайомому, коли всі почали про це писати. А мені цікаво який у начальника ДАІ має бути автомобіль?

Я продав ТАурега і тоді розрахувався з банком, бо я кредит на нього брав. В мене залишилося 12 тис доларів, батькову машину Ниву Шевроле продали і за 18300 доларів знайшов в Києві РАВ 4. ЇЇ і придбали батькові, але вона не нова, 2005 року випуску.

Щодо Порш Каєн то це повна вигадка, в мене такого авто ніколи не було.

І мені взагалі неподобається ця машина і через дороговизну в тому числі. Мабуть саме через її велику вартість її мені і приписали.
Так, я скажу, що мені подобається Таурег. Відпрацюю, буде вислуга, отримаю вихідну виплату і куплю Таурег. Він мені подобається.

Підготував: Олександр Безпрозванний