Майже очільник смілянського "УДАРу" про неадекватного Іляшенка та 21-річну кандидатку на посаду міського голови.

До уваги шановного читача пропоную інтерв"ю з Валентином Циханом, колишнім "УДАРівцем", під час останніх виборів - Заступником Керівника 198 окружного виборчого штабу, який погодився розповісти про особливості регіональної політики партії на рівні районних центрів та викласти своє бачення ситуації.

 - Давно ведеться мова про те, що Ви мали б очолити партійний осередок "УДАРу" в Смілі. В чому затримка?

 - Дійсно, переговори з обласним керівництвом партії "УДАР" про створення міської організації в м.Сміла велися вже давно. Перші консультації з даного питання почалися ще до виборів 2012 року. Та на здивування всім прихильникам партії, досі переговори не дали ніякого результату. Не те, що позитивного чи негативного, а взагалі ніякого. Даною позицією обласного очільника "УДАРу" здивовані не тільки прихильники партії, а й незалежні громадські діячі, які вже висловлювали свою думку з даного питання у місцевих ЗМІ.
Пройшло вже більше, як пів року з того моменту, коли стартували переговори. За цей час я отримував різні відповіді від Віталія Ілляшенко. І особисто мені зовсім незрозуміла його позиція. Сьогодні він виписує на мене доручення, яке дає мені підстави представляти інтереси обласної організації партії у Смілі та просить зареєструвати Смілянський осередок. Наша команда працює над даним питанням. А за два тижні присилає мені листа у якому йдеться про те, що дане доручення скасовано. Посилаючися на різні причини. То ми на виборах показали недостойний результат, то рішення приймає центральна рада партії, то ще щось.
Згодом з’ясовується, що у області взагалі свої плани, щодо Сміли і існують інші кандидати на голову Смілянської міської організації. І процедура реєстрації тягнеться вже майже рік.
- Чи бачите Ви шляхи виходу з ситуації що склалася?

- Обласному керівництву варто бути рішучішим і активнішим. Та не опиратися у даному питанні виключно на власний інтерес. Особисто для себе я закрив питання про можливу співпрацю з партією "УДАР" доки не зміниться керівництво в Черкаській області. Оскільки позицію області вважаю неадекватною. Розумієте? Не можна співпрацювати в умовах, коли тебе не розуміють і відмовляються чути.

- В чому полягає неадекватність області?

- Кожна людина, яка має політичний досвід, а я себе відношу саме до таких людей, оскільки займався політикою добрих десять років, розуміє те, що, аби  міська чи районна організація мала юридичні підстави діяти, вона має бути зареєстрована, як мінімум у місцевому органі юстиції. Тільки після цього організація, отримавши відповідний статус має підстави на проведення тих чи інших акцій, заходів і взагалі заявляти про себе. ,
Обласне керівництво, недаючи можливість узаконити діяльність партії на території Сміли вимагає проведення акцій та залучення прихильників партії до міських заходів. На підставі чого це робити, мені незрозуміло. Як мінімум хтось — уповноважений має повідомити органи місцевого самоврядування про проведення того чи іншого заходу. Але такої людини в Смілі немає.
Ми ведемо переговори з представниками молодіжних організацій про створення молодіжного крила партії у Смілі, а за кілька тижнів дізнаємося від наших же активістів про те, що Ілляшенко сам проводить дану роботу з нашими ж людьми.
Ми не маємо місцевого осередку, а Віталій Володимирович вже проводить консультації з потенційними кандидатами в депутати Смілянської міської ради не питаючи у прихильників партії їхньої думки про ту чи іншу особу.
Взагалі, Віталій ставить досить дивні вимоги. То пропонує представити кандидатуру на міського голову то потенційну, першу п’ятірку, а статусу для подібних консультацій не надає.
То пропонує в кандидати на міського голову 21-річну киянку — Анну Заклецьку, яку в місті ніхто не знає. І свято вірить в перемогу даної кандидатури.
Складається враження, що він сам не зовсім розуміє, що робить.

Найбільше мене хвилює позиція Ілляшенка, щодо заборгованості перед працівниками штабів. Яка полягає у тому, що в цьому немає нічого страшного і все одно людям потрібно самореалізовуватися: якщо сьогодні наші активісти підуть від нас, то завтра прийдуть інші. По Вашому це адекватна позиція?

- Ви не перша людина, яка публічно заявляє про своє несприйняття партії через поведінку обласного очільника. Але якби змінилося обласне керівництво, то чи бачили б ви себе в партії?

- Я дуже сподіваюся, що кадрові проблеми партії мають лише такий формат. І дана проблема не розповсюджується по всій вертикалі. Хоча, слідкуючи за подіями та беручи до уваги деякі законопроекти, які подані Народними депутатами від партії "УДАР", складається враження, що в партії дуже багато випадкових людей.
Мене здивувала заява Ковальчука про те, що основною причиною заборгованості перед працівниками штабів є невиконання фінансових зобов’язань кандидатами — мажоритарщиками. Адже під час кампанії мова йшла про зворотнє і саме партія обіцяла нашому кандидату матеріальну допомогу. Та слова не стримала. Я не знаю, як може змінитися ситуація завтра, але сьогодні мені все зрозуміло. Сьогодні я не бачу свого майбутнього в "УДАРі".

- Які перспективи обласного осередку?

Боюся, що роль "УДАРу" в Черкаському політикумі - утопічна. Так як на чолі організації зібралася група профанативних аматорів без досвіду та відповідних знань. Всі хто міг, щось зробити в Черкаському "УДАРі", сьогодні вже аутсайдери.

- Проблеми Іляшенка з колишніми вже тепер однопартійцями це наслідок чого?

- На мою думку, подібні проблеми виникають в наслідок того, що Віталій намагається перетворити "УДАР" в Черкаській області на клуб власних інтересів. Інтересами Віталія є як політичні дивіденти, так можливий і комерційний апетит, який міг виникнути в наслідок виборчої кампанії 2012. Він зовсім незацікавлений в тому, щоб розвиток подій йшов не за його сценарієм. Віталій прибрав з дороги всіх “зайвих”, хто досвідченіший та сильніший за нього і в кого цілі не співпадають з його інтересами. Оточив себе виключно своїми людьми — однокласниками, однокурсниками, тощо. Така позиція Ілляшенка формує відповідну позицію однопартійців та прихильників партії.  З ним взагалі неможливо працювати, адже мало того що в його діях немає жодної послідовності, так він ще й справжінй хазяїн свого слова: слово дав - слово забрав.
Подібну ситуацію я спостерігав в період 2004 — 2005 роках у партії Захисників Вітчизни Юрія Кармазіна. Власне, через це і вийшов з її рядів.
- Якби ви з середини охарактеризували ситуацію в партії "УДАР"?

- Партія "УДАР" — досить цікавий політичний проект, який міг би стати лідером Української політики. Міг би, але навряд чи стане через постійні, очевидні проколи. Не виключаю, що проявляється звичайна недосвідченість, так як партія ще зовсім молода. Але, як би там не було до лідерства "УДАРу" ще далеко. Не можна на старті робити скільки карколомних помилок.

- Що далі, чи не наступає розчарування політичними проектами?

Мені надходило багато пропозицій про співпрацю від інших, опозиційних, політичних проектів навіть з інших регіонів. Та на жаль сьогодні я не можу заявити про симпатію до тієї чи іншої політичної сили.

Підготував Ярослав Нищик.

Останні новини