Місце лідера нації вакантне - громадська активістка

Поки названі опозиційні лідери як всеукраїнські так і на Черкащині мовчать не даючи адекватної оцінки подіям в столиці на вул. Грушевського, представники громадськості роблять свій невтішний аналіз. Голова координаційної ради комітету молодіжних громадських організацій «Молода Черкащина» Вікторія Феофілова дала свій аналіз подіям в столиці 19 січня.

Відсьогодні я знімаю свій особистий мораторій на критику опозиції. Тому, перед, тим як повернутися, кілька думок. Я була на тому віче, коли в Києві зібрався мільйон (після побиття студентів). Так от, я бачила, з яким захопленням люди сприймали те, що говорила трійця. Як скандували вслід за Тягнибоком “ре-во-люція!” Як готові були штурмом брати все, по одному їхньому слову! І от вчора, разючий контраст. Люди освистують ці набридлі спічі, плюються і лаються. Таке стрімке падіння, в ситуації, яка могла б їх піднести до справжніх лідерів! Тобто, або вони реальне сцикло, або подвійні агенти. Не можна так довго імітувати свою опозиційність! За весь час – ЖОДНОЇ реальної дії від партій (може, хіба крім фінансового забезпечення Майдану, бо я того не знаю). Все, що відбувалося – Автомайдан, пікети судів і прокуратури – все це громадські ініціативи! Плюс кілька десятків притомних нардепів, які допомагали витягати з міліції людей та чергували на Майдані. Тягнибок – це найбільше розчарування… не знаю, як його тепер не розірвуть свої ж однопартійці! Шо сказати, яка країна, такі й фашисти… Яценюк – невідомо чому, після того, як він сам назвав лідером український народ, так злякався активних дій цього лідера. Народ робить, що вважає за потрібне. Кличко – поки що мені не зрозуміло, як він поведе себе далі. Але вчора я на власні очі бачила, як вимкнули на Майдані його інтерв’ю на Громадському, коли він став казати, що між трійцею таки є протирічча. Коротше, місце лідера нації – вакантне!

Друге: сподіваюся, що ніхто з вас не вірить, що на Грушевського б’ються провокатори? Бо якщо вірите, то відкрийте очі! Провокатори, це ті, хто розпочинає конфлікт і ховається. А ці хлопці вже 20 годин роблять те, що вважають справжньою революцією. Роблять тому, що ніхто не запропонував їм нічого кращого, аніж “мирна хода центром Києва 22 січня”. Так, з їхніми методами можна не погоджуватися, але я не можу їх і осуджувати, бо це закономірний наслідок того, що відбувається в українському суспільстві. Бо не всі тут “терпили” і не всі бояться крові (своєї в тому числі). І знаєте що, окрім кількох сотень цих радикальних хлопців, з ними соять тисячі ще й інших людей: тіток і дядьок, молоді, пенсіонерів, звичайна майданська публіка. Так вони нічого не кидають в міліцію, але стоять як моральна підтримка, ковтають газ, бояться розгону, але стоять, скандуючи “сто-ї-мо” та “мо-лод-ці”, радіючи їхнім маленьким перемогам, і переживаючи поразки. Тобто, справа не в радикальних молодчиках! Це так уже довели звичайний народ дії влади і бездіяльність опозиції. В рівній мірі на них лежить і відповідальність.

Третє: підготувавши такі закони, в яких кожному активному громадянину знайдеться місце, влада сама собі вирила яму. Бо тепер кожен відчув, що це стосується його кревних інтересів. Я от особисто – “іноземний агент”, і тому, якщо закон запрацює, скоріше за все, не зможу далі вести свою дільяність.Аналізуючи її тепер можу відверто зізнатися:

Так, навчаючи дівчат-старшокласниць, як не заразитися ВІЛ, я, мабуть, представляла інтереси Нідерландів.
А вивчаючи проблему сміття в місті Черкаси, я звичайно виборювала інтереси Норвегії.

Впливаючи на політику, змушуючи владу приймати нові програми для людей з інвалідністю, я зрозуміло що працювала на користь США. В їхніх же інтересах ми вчили бабусь користуватися Інтернетом, говорити по Скайпу з дітьми і онуками. Авжеж, тепер вони там багато чого цікавого можуть почитати!

І вже зовсім цинічно з нашого боку 5 років поспіль навчати молодих людей бути активними громадянами за кошти Німеччини.

Все це – інтереси інших держав, агентом яких мене збираються визнати в Україні. Бо нашій державі то всьо не цікаво було. Своїх грошей на такі програми вона не виділяла. У неї є речі важливіші. І, якщо раніше я підтримувала протести просто із бажання справедливішого суспільства, сьогодні я борюся за своє, кревне. Мене образили.