Кам'яний хрест на Замковій горі - данина пам`яті козацьким старшинам Юрію Богуну та Іллі Сутизі

Чигирин, кам`яний хрест на Замковій горі неподалік від монументу Богдану Хмельницькому - данина пам`яті козацьким старшинам Юрію Богуну та Іллі Сутизі, які прийняли мученицьку смерть під час облоги міста в 1596. Ще в пам`ять про сотні козаків, що наклали голови в лихій січі, захищаючи Чигирин від турецьких загарбників та польської шляхти в 1678.

Трохи історії... 19 вересня 1676 року, маючи поруч iз собою лишень 2000 найбільш вірних козаків, гетьман Петро Дорошенко здав своє гетьманство (фактично капітулював) перед переважаючими силами лівобережного гетьмана Івана Самойловича і царського воєводи Ромодановського. Після цього московський уряд дійшов висновку, що має всі законні права на землі сучасної Черкащини та Київщини, насамперед на гетьманську столицю Чигирин. Але українські землі на той час були ареною запеклої боротьби трьох потужних держав: Московського царства, Речі Посполитої та Туреччини. Причому Стамбулу вдалося змусити польського короля укласти принизливий Журавненський мир (1 жовтня 1676 р.), за яким Київська, Паволоцька та Білоцерківська землі залишалися за козаками - але при їх безумовному підпорядкуванні варшавському урядові, - а Чигиринська земля і Запоріжжя входили до сфери впливу султана. Таким чином, зіткнення військ московського царя Федора Олексійовича та турецької армії було неминучим.

Безперечно, всі учасники бойових дій розуміли правоту слів гетьмана Самойловича: «Хто володітиме Чигирином, тому піддадуться запорожці й уся Україна по той бік Дніпра». Першу спробу оволодіти резиденцією українських гетьманів турецька армія на чолі з Ібрагим-шайтан-пашею здійснила в середині серпня 1677 року. Спільно із союзниками (кримські татари та волохи) турки переправились через Дністер і швидко обложили Чигирин, але зазнали скорої поразки. Оборону міста було суттєво посилено: залога нараховувала 30000 вояків та 24000 царських солдатів (під орудою німецьких генералів). Крім того, 5000 козаків привів із собою наказний гетьман Коровченко. Турки і їх союзники відкотилися від Чигирина на захід, за ріку Великий Інгул.

Але всі: і гетьман Самойлович, і росіяни, і турки, і поляки, і запорозькі козаки на чолі з кошовим отаманом Іваном Сірком - розуміли, що новий наступ на Чигирин є неминучим. Весною 1678 року султан терміново почав створювати нове величезне військо - «на війну наказано було йти всім підданим віком від 12 років». Турецьку армію очолив цього разу великий візир Кара-Мустафа. Ситуація ускладнювалася тим, що уряд царя Федора Олексійовича схилявся до того, щоб не захищати Чигирин, а, радше, спробувати в цій ситуації домовитися з турками про оголошення всієї території Черкащини, Київщини та Поділля нейтральною. Але в Україні стався такий вибух обурення, що питання: чи захищати козацьку столицю було зняте з порядку денного. До Чигирина підійшли свіжі московські сили воєводи Ржевського. Інженерні роботи із захисту фортеці очолив шотландець на московській службі генерал Гордон.

У середині липня 1678 р. почалася нова облога Чигирина. Турецька артилерія Капудана-паші почала методично руйнувати місто. Самойлович і Ромодановський вирушили на допомогу гарнізону, але діяли так повільно, що останнього навіть почали звинувачувати у зраді. Лише в середині серпня 1678 року московські та гетьманські сили дуже повільно переправилися через Дніпро (поблизу села Шабельників). А тим часом 15 серпня турки розпочали генеральний штурм. Коменданта Чигирина воєводу Ржевського було вбито.

Ромодановський підійшов уже зовсім близько, але суттєвої допомоги не надавав. Нарешті 26 серпня генерал Гордон дав наказ захисникам залишити фортецю. Але як тільки турки увірвалися у місто, стався неймовірної сили вибух: запалилися порохові склади. Багато тисяч османів загинуло. Страшні пожежі довершили справу: вже у вересні від Чигирина залишились самі руїни...

Козацький літописець Самійло Величко так оплакував загибель Чигирина: «Паде, паде красная козацькая Україна тогобочная, аки древній оний Вавилон, град великий... чрез незгоду тогдашную козаки всі пропали, самі себе звоювали»

Останні новини