Дон Кіхот із 197 округу, або підсумки вільного "опозиціонера"

Минулий рік політичної боротьби на Черкащині був насичений, але поза всяким сумнівом яскравий розділ у часописі залишив народний депутат Владислав Голуб.

Нещодавно Владислав Володимирович звітувався перед громадами, про що ми писали. Сьогодні ж зберемо найбільш неоднозначні та казусні випадки проявів його активності як народного обранця. 

Його діяльність позначилася гучними викриттями, скандалами, інформаційними приводами, демаршами, судами, подекуди навіть істериками та пошуками власного політичного майбутнього. Мабуть жоден з обранців рідної Черкащини не привертав такої уваги як Владислав Володимирович в цьому році, а кожен новий інформаційний привід виглядав як старий добрий комедійний телесеріал. Продовження якого чекають з нетерпінням пересічні виборці.

Перемігши на виборах 2014 року за рахунок «двох Даценків», партійного бренду тоді передового Блоку Петра Порошенка, молодий та амбітний Голуб отримав кредит довіри від виборців округу. Але час іде і всебічний аналіз діяльності обранця все більше розкриває його політичну суть та зриває політичні маски.

Комедійна політична істерія та перехід в «опозицію»

Попри те, що на час обрання депутатом, до Черкащини Владислав Голуб практично не мав відношення і став депутатом використавши політичний парашут БПП, він планує все ж і повторно боротися за мандат саме тут. За період з 2014 року БПП відверто розгубила підтримку виборців, а коли в 2017 році заговорили про можливість дострокових виборів потрібно було шукати нові шляхи політичного пристосування та виживання. Найкраще звичайно на протестній Черкащині йти на вибори під маскою опозиціонера. Тож ідея виходу з БПП у Владислав Голуба назрівала давно. Вилилася вона в реальні дії навесні вже минулого року, але сам вихід з провладної фракції перетворився на яскравий комедійний сюжет. На початку квітня нардеп заявив, що йому погрожують – у приймальні нібито залишили пакет з погрозами. За цими погрозами він побачив губернатора та одного з депутатів обласної ради. В цей же день він і заявив про вихід з владної фракції, оскільки вже не має сил боротися з корупційною місцевою владою на Черкащині, а у вищому політикумі до його зауважень з цього приводу не дослухаються і не приймають відповідних кадрових рішень. 

Врешті-решт, як виявилося «погрозами» виявився пакунок з вирізками газет та записами «Божого чоловіка», який неодноразово приносив такі пакунки в редакції місцевих ЗМІ.

«Опозиціонер» який голосує з владою та захищає олігарха 

Попри вихід з владної фракції, активної опозиційної діяльності від нардепа не було помічено. А після того як стало зрозуміло, що дострокових виборів в 2017 році не буде, обранець чітко йшов у фарватері дій партії влади. Так народний обранець підтримував контраверсійні законопроекти про пенсійну реформу, особливий статус окупованих територій, а на кінець року голоснув і за бюджет на 2018 рік. 

Особливо відзначився народний депутат і у відстоюванні інтересів олігарха Юрія Косюка. Стараннями в тому числі і народного депутата з Черкащини вдалося закласти у державний бюджет на наступний рік збереження режиму отримання значних дотацій для його підприємств по виробництву курятини.

Послідовна позиція Владислава Голуба по просуванню важливої для олігарха норми, яка скасовує обмеження щодо отримання його підприємствами лише 150 млн. грн. дотацій свідчить, що народний обранець має політичне майбутнє. І нехай наразі він ще не має нового політичного пристанища у вигляді політичної партії, але він цілком втрапляє в пул так званих «золотих яєць» олігарха, які будуть розкладатися в різні політичні кошики. 

За режиму сприяння, щось перепаде й холопам 

Співпраця народного депутата з владою як не як, але позитивно відображається і на його окрузі. В рамках соціально-економічного розвитку йому вдається вибивати певні кошти на розвиток округу, що цілком позитивно впливатиме на його електоральну підтримку як мажоритарника. 

Хоча й тут у сприянні депутата не все так гладко, хоча правди ради треба відзначити, що це більше недопрацювання тих хто використовує кошти та планує на місцях. 

Останній яскравий приклад – це роботи з капітального ремонту Байбузівської школи, Черкаського району по повній заміні вікон. За виділені кошти вікна замінили на металопластикові, але доробляти відкоси в школі змушені власними силами. Роботи доведеться завершувати ще й в наступному році при цьому вишукуючи додаткові кошти. 

А от вже в Золотоніському районі, інвестор за якого піклувався народний обранець не впорався з опаленням дитячого відділення центральної районної лікарні. Врешті-решт котельню викупили за бюджетні кошти, відшкодувавши інвестору 1,25 млн. грн. та здійснюють опалення самостійно. 

Колекторні справи, суди, інформаційні війни 

Насамкінець не можна не згадати взаємовідносини народного депутата з місцевою владою Золотоноші. Як не намагалися на місцевому рівні вийти на конструктив у взаємовідносинах з депутатом та стараннями останнього все зводилося нанівець. Червоною ниткою в увазі обранця протягом року йшла тема реконструкції першої черги самоплинного колектору. Ця тема стала чи не головною в інформаційній війні – тут і відкрита кримінальна справа за зверненням народного депутата ще до укладення угоди і заяви на кожному кроці про закупівлю піску по 2700 грн. за кубометр. Доводилося міському голові поза вирішенням господарських проблем вирішувати ще й інформаційні – спростовуючи час від часу заяви із звинуваченнями які летіли в бік міської ради. Врешті-решт деяке потепління намітилося у серпні, коли з ремонтними роботами вийшли на фініш, а нардеп навіть взяв участь у зустрічі міського голови з містянами. Хоча й там була не одна ложка дьогтю – обранець так і не вибачився за те що голослівно наговорив раніше та знову влаштував публічну істерику, вже стосовно депутата облради якого вважає своїм конкурентом по округу. 

Ще весною міський голова Золотоноші наголошував, що вважає свою посаду господарською, а політичні ігри лише шкодять розвитку громади. Міська влада змушена була звернутися до суду стосовно заяв які тиражувалися народним депутатом та підконтрольним йому ЗМІ. Хоча суд і не задовольнив їх позов, але всі закиди народного депутата визнав не фактами, а «оціночними судженнями» та допустимою критикою.