Чому забуто про те, що і на Черкащині діяли загони ОУН?

Сучасна українська історична наука чомусь поляризує український визвольний руз 30-50-х років 20-го століття як явище суто захадноукраїнське. Зрозуміло, що в руслі політичних подій, що мають місце в житті держави, зараз не вигідно говорити про те, що жителі сучасної Черкащини боролися не лише в 1917-23 -му роках, а й активно долучилися до боротьби за здобуття української незалежності в роки Другої світової війни на своїй малій батьківщині.

Почалося для мене дослідження цієї справи з публікації на одному з інтерент ресурсів. Автор статті припустив, на основі розбіжностей в датах, що хутір Буда Чигиринського району був спалений, а його жителі знищені, не за допомогу радянським партизанам, а за допомогу рейдовій групі УПА. Більше того, автор допускає можливість, що і самі будищани були знищені навіть не німцями, а саме радянськими партизанами загону Дубового. Не будемо обговорювати цю проблематику детально, оскільки документальних підтверджень не має, а все припущення грунтується на неспівпадінні дат та факту перебування групи УПА на теренах Холодноярщини в ці дні,  а повернемося до розгляду питання про саму діяльність націоналістичного підпілля на Черкащині.

 Воно діяло, та й дивно, якби ОУН не звернула увагу на регіон, де ще 20 років до згаданих подій майже все чоловіче населення перебувало в числі українських повстанців. Підтвердження цього знайдемо у документі за архівною адресою АЦДВР — Ф. 9. — Т. 47. Це стаття, в якій розповідається про боротьбу українців за незалежність на території Центральної, Східної і Південної України, випущена в 1947 році ОУН(б). Далі цитую документ: "Широкі арешти не оминули і Корсунщини, Сторін нашого генія Шевченка, де в травні 1943 року було заарештовано понад 800 людей і багато з них розстріляно. Між розстріляними був Василь Чиснок, Федір Шевченко, Борис Левченко та Іван Зіниця. Підпільна боротьба Правобережжя перемінилася в осені 1943 р. в зорганізовану повстанську акцію. Повстає кілька повстанчих осередків: в Холодному Ярі з "Костем" на чолі, в Уманщині на чолі з "Остапом" ..... На Кам"янець - Подільщині, Житомирщині і Винниччині оперували вже осінню 1943 року регулярні частини УПА - Схід, які опісля з"єдналися з відділами Холодноярщини і Уманщини. ...... Перебаваючи в Холодному Ярі осінню 1943 р. стрінув я сторого діда Тараса, понад 60 років, який в роках 1920-23 був командиром повстанського відділу в тих околицях. Опісля виїхав він на роботу на Донбас і там ховався від всевидючого ока НКВД. Коли більшовики тікали за Волгу, він вернувся назад  в свої рідні околиці. Тут сконтактувався з українськими революціонерами і став організовувати самостійницьке підпілля. Коли в Холодному Ярі зорганізовували перший відділ УПА, він став членом штабу загону, як організатор повстанської розвідки. .... В бою з німецькими СС-ами в дні 2 листопада 1943 р. загинув смертю Героя.....Відділ нараховував 160 мужчин, які кинули жінок і рідню та йшли воювати за краще завтра.....".

То чому ж офіційна історична наука дозволяє ігнорувати собі документи та посилається на міфи радянської історіографії? Думаю що читач і сам знає відповідь.

Останні новини