Користувацький вхід

Загублена історія Смілянського підземелля

2007 року працівники Смілянської газової служби прокладали трубу й  натрапили на підземні порожнини рукотворного характеру. Новина про підземелля облетіла всю країну, його збиралися зробити візитною карткою Смілянщини.
На центральній площі Сміли біля магазину «Малятко», де й було зроблено відкриття жодних робіт не ведеться. Справа в тому, що старий центр міста і зараз залишається місцем ведення ділових операцій. Перекрити одну з вулиць для проведення робіт означало б перекрити дихання добрій половині бюджетоформуючого бізнесу. За словами Андрія Колесника, міського голови міста Сміла в 2007 році, про підземелля мова не йде, були відкриті двохярусні погреби, в яких торгівці-євреї зберігали сіль та лід. В цьому Андрій Валерійович переконався особисто спустившись до підземелля. Висота підземель сягала 3-4 метрів, стелю підтримували арковидні склепіння. Підлога частково зберегла залишки якісної плитки, якою була викладена. Цікаво, що на ці погреби натрапили вже не вперше, адже чітко видно комунікації, які прокладені через підвал, але жодних згадок про це немає. Схоже що наприкінці 80-х років 20-го століття, коли прокладали труби, так само вважали, що нічого цікавого дана знахідка для життя міста не несе.

Згадки про Смілянські підземелля є і в графа Бобринського, а в одному з музеїв Санкт-Петербурга зберігається карта підземель, складена особисто смілянським підприємцем наприкінці 19 століття. Бобринські звели в Смілі дуже багато підприємств. Мабуть, під час будівництва вони неодноразово натрапляли на підземні галереї, а то й споруджували (або розширювали) їх самі. Ніхто особливо не приховує, що із території колишнього рафінадного заводу (донедавна база "Черкасипостач", а нині промислова територія біля стадіону "Авангард", на місці якого знаходився палац Бобринських) до цехів машинобудівного заводу веде підземний хід, шириною кілька метрів. Потрапити нажаль до нього не можливо, бо раніше завод був відомчий, а зараз приватна власність.

Про підземелля Смілянщини подекують вже не один рік,  а в кожного смілянина є родич або сусід який ще в дитячому віці спускався до підземелля. Принаймні так вони стверджують. Ну а бачили там хто що хотів: і привиди дівчини в білому, і карети повні золота,  і купи кістяків, і цілі підземні міста. Зрештою, про існування тих ходів говорили вже не одне століття. Щоправда ніхто так достеменно і не знає де вони починалися, а де закінчувалися.

 

Припущень є декілька. Перше це те що підземелля з"єднували замок Любомирських із підземеллями старого міста на Юровій горі. Ця версія здається найбільш правдоподібною. Говорять про можливий зв"язок із підземеллями Іррдинського монастиря. Ну і на межі фантастики виглядають припущення про можливу протяжність до Корсуня, Канева чи Холодного Яру.
  «Захисники втекли в містечко Корсунь до Понятовських», – писав російський публіцист Алєксандр Амфітєатров про захоплення Смілянського замку гайдамаками. І за версією публіциста, скористались вони при цьому підземним ходом, який привів їх прямо в Корсунь.
 

 

 

 

У 2009 році в центрі міста розпочали будівництво торгового центру. При копанні котловану теж виявили вхід до підземелля, проте вирішили нікого про це не повідомляти. Напевне щоб уникнути затримок в будівництві. А може були проблеми із дозвільними документами, а тому зайва увага була не потрібна.  Але до нас потрапили фотографії з будівництва. Фото зроблені з готелю "Сміла", а сам вхід знаходився на перехресті вулиць Свердлова-Тельмана.

 

 

 

Багато говорять про те що хід пролягав від найстарішої вцілілої будівлі Сміли - римо-католицького костьолу. Зокрема стверджують, що під час реставріції в середині 70-х років відкрили вхід у підземелля, але пройшли ним кількасот  метрів та повернулися через задуху. Більше нікого він не зацікавив. Зараз потрапити до підземелля неможливо, адже ще за радянського часу все в костьолі, який використовувався зовсім не за призначенням, позаливали бетоном. А тому виявити пустоти без надточного обладнання не можливо. І хоча після передачі будівлі католикам в 2002 році в приміщенні ведеться реставрація, жодних згадок про якісь знахідки не з"являлося.

 

 

 

 

Один із входів, за свідченнями очевидців був на місці колишнього палацу Любомирських, де зараз знаходиться занедбане польське кладовище. Є свідчення що він існував ще на початку 20-х років 20-го століття. Був викладений великим чорним камінням, а до самого підземелля вели кам"яні сходи. Нічого подібного знайти не вдалося, проте знайшли  фото 2012 року. Зараз ця арка вже засипали побутовим сміттям та непотребом.

 

 

 

 

 

Не менш цікава історія підземель Юрової гори. Зокрема говорять, що десь в 60-х роках під час екскурсії, на Юровій горі, загубилися двоє дітей. Вони потрапили в підземні ходи і, блукаючи чотири дні під землею, вийшли аж біля Ірдинського Виноградівського монастиря. Тут їх знайшли працівники медичного закладу. Та діти померли через переохолодження під землею. Після цього випадку підземелля висадили в повітря сапери. Але ця історія виглядає не зовсім правдоподібно. В 1943 році на Юровій горі був оточений радянський партизанський загін ім.Пожарського. Щоб вибратися з оточення партизани збудували за 3 дні греблю через трясовину Ірдинського болота. За два роки постійного перебування партизани обов"язково мали б знайти на території табору вхід в підземелля. Але не знайшли. А вже  1987 року черкаський археолог, викладач Черкаського національного університету Михайло Сиволап виявив залишки підземних споруд, де були останки людей, яких було вбито.

 

 

Говорять що один житель села Мале Старосілля збдував собі хату із цегли, яку взяв із підземелля, але всі, хто в ній ночував, бачили білого привида,який охороняє смілянські підземелля, тож люди покинули її.

Якщо ж відійти від домислів та чуток, то можна стверджувати що центральну частину міста Сміла можна перетворити в музей підземної архітектури, але чи то через безвідповідальність чиновників, чи через їх жадобу чи вузьколобість унікальна пам"ятка руйнується та забувається А ніхто з місцевих підприємців так і не зрозумів перспектив, які відкриває освоєння цілого масиву нового виду туризму.

Останні новини

Loading...