Користувацький вхід

Влада vs опозиція - мовчання ягнят

 

Лише розпочався новий робочий тиждень, а сьогодні вже і його середина. Швидко летить час. В кінці минулого тижня в Черкасах вирували мабуть чи не найбільші політичні пристрасті з часів минулорічних виборів.

На старті цієї політичної неділі відбувся публічний аналіз акції опозиції, самою ж опозицією, на прес-конференції опозиційних сил. Проаналізували, провели роботу над помилками і далі у нерівний бій з ненависною владою.

Влада теж відбувшись легким переляком від мітингів обурених соціально-економічними умовами життя черкащан та «зірваної з котушок» опозицією, теж взялася браво звітуватися. Хоча що що, але красиво звітувати влада завжди вміла. Хоч голуба, хоч помаранчева, чи біло-сердешна. І мабуть яка б влада не прийшла із звітами все було б нормально. А от на ділі зовсім інші реалії.

Мабуть в читача виникне запитання до чого тут мовчання ягнят. Не томлячи довгими розмовами відвідувачів нашого сайту одразу розкриємо інтригу – саме таке враження склалося про групу підтримки партії влади біля будинку рад під час всім відомих подій. Мова йде саме про групу підтримки, а не про «Тулубюгенд». Серед цієї групи підтримки переважно студенти, дрібні державні службовці та юні спортсмени з олімпійського резерву.

В однойменному фільмі мовчання ягнят, мова головного героя Ганібала Лектора йде про те як він ще будучи хлопчиком у родича на фермі випадково забрів у стійло де стояли багато ягнят які мали йти на забій. І вони мовчки чекали своєї гіркої участі, навіть коли головний герой фільму відкрив огорожу і намагався їх врятувати.

Саме таке мовчання ягнят в автора даного матеріалу асоціюється з тими студентами, спортсменами, державними службовцями які стояли ніби на підтримку партії влади.

Стояли мовчки під дощем, приречено, відвертаючись від фото та відеокамер та боячись промовити хоча б слово. Ну хіба що старші груп, але їм більше підійде назва «вовки у овечій шкурі» намагалися підтримати владу гаслами та вигуками, але вони швидко губилися у мовчанні. На фото нижче приклад такого мовчазного стояння.

А на цьому фото декілька осіб пробували нам щось пояснити, але нічого адекватного з цих пояснень не можна винести і надрукувати.

Ми звертаємося до губернатора Сергія Тулуба. Сергію Борисовичу навіщо вам така підтримка? Краще взагалі виводити лише молодчиків та працівників правоохоронних органів, для чого ж владі робити такий жалюгідний антураж?

Тут ще пригадується одна стара швейцарська банківська приказка – ніщо не виглядає так жалюгідно як штучна посмішка на вустах працівника банківської установи. Ми ж перефразуємо – ніщо не виглядає так жалюгідно, як примус до політичної підтримки без власної волі громадянина.

Коротко кажучи ці люди які волею долі та обставин змушені нібито підтримувати партію влади, виглядали як приречені ягнята. Більше того була навіть помітна інша дуже насторожлива особливість, - це відсутність в цих людей внутрішнього протесту до того як їх влада безпардонно використовує. Простіше кажучи – таке ставлення сприймалося як належне. А це вже означає, що навіть якщо таким ягнятам відкриють огорожу і скажуть тікайте, далеко не факт, що вони побіжать. Бо вони звикли вже, хотілося сказати жити, але правильно буде сказати існувати так.

А тепер про тих хто мав би відкрити цю огорожу для мовчазних ягнят – про опозицію. Але склалося таке враження, що ще потрібно знайти людину яка відкриє таку огорожу для мовчазних ягнят в опозиції, або для тих людей які змушені її підтримувати за відсутністю іншої альтернативи. Але нажаль серед опозиційних лав таких першовідкривачів ми побачили дуже мало та нащастя вони є.

Загальну ж тенденцію серед самопроголошеної опозиції відображує відео-ролик дослідника Балашова, відео нижче.

http://vk.com/udar_kidalovo?z=video-48933464_164600133%2Fda7a3d546ff9ea8740

Який відображує принципи побудови нинішнього українського суспільства. В цьому ролику відображено боротьбу між піддослідними гризунами за їжу. І добре видно, що одні працюють, а інші користуються результатом здобутим іншими. Але є особи які незважаючи на протидію тих хто є вищим звіном все ж таки прориваються і самі стають споживачами зусиль інших. І значна частина лідерів від опозиції не прагнуть змінити таку організацію суспільства, а просто намагаються здобути для себе тепле місце під сонцем.

Тому в таких умовах, коли більшість простих черкащан кожен день стикаються з безліччю соціально-економічних проблем насамперед, про цілий комплекс інших проблем навіть не говоримо. Оскільки зараз для більшості простих черкащан стоїть питання отримання найелементарнішого, для хоч якихось умов існування. Тому щоб бачити, що є насправді не потрібно демонструвати рейтинги оцінок губернатора людям за якими він займає останні позиції, потрібно йти до людей і бачити їх проблеми на місці, конкретні щоденні проблеми. І саме люди мають стати головним аргументом опозиції. Яких саме опозиція має перетворити із мовчазних ягнят в своїх прихильників. Лише за таких умов є шанс у опозиції здобути владу.
Хоча сьогоднішні реалії такі, що скоріше люди самі згрупуються в несимулятивні групи і створять або власну справжню опозицію, або змусять ту опозицію яка є, працювати опозиційно.
А поки що будемо мовчати і ми і опозиція і люди. Проте час прийде.
 

Останні новини

Loading...