Користувацький вхід

А ви знаєте, що 1917 року в Петрограді уродженець Черкащини створив українські військові підрозділи?

1917 рік був роком змін та революцій. Не оминули, чи то пак, почалися вони в Російській імперії, до якої входила більша частини земель нинішньої території України. Столиця імперії Петроград перетворився в котел, де варилися всі можливі політичні течії та ідеологічні спрямування.

Про те, що частина кораблів Балтійського флоту підняла український стяг я вже писав, і очолив цей рух уродженець Черкащини Білінський. Проте, як виявилося, це був не єдиний прояв зародження української державност. Тоді ж вулицями Петрограду пройшли стрункі лави солдат - українців, які вимагали визнання України від Тимчасового уряду.

Організував маніфестації Іван  Васильович Полтавець - Остряниця, уродженець села Балаклея, нинішнього Смілянського району. Народився він далекого 1890 року, виховувала його мати, сільська вчителька, оскільки батько помер дуже рано. Закінчив Єлизаветградське військове училище. Служив офіцером у пішому полку на Кубані. Учасник Першої світової війни. Був видатним офіцером, мав всі ордени, включаючи Георгієвську зброю, як міг отримати офіцер середньої ланки.

У жовтні 1917 року обраний наказним отаманом Вільного козацтва. Навесні 1918 року — близький соратник генерала П. Скоропадського, член створеної ним Української народної громади. Учасник гетьманського перевороту. За Гетьманату 1918 року — генеральний писар П. Скоропадського. З 1919 року — на еміграції.

"Десь на Канівщині, незабаром після відходу з Холодного Яру, знайшов свій кінець отаман Полтавець. При спробі переходу через Дніпро його і його поріділу банду було цілком знищено" - доповідав сексот Пташинський в ЧК.

Інформація чекіста Пташинського виявилася недостовірною. Іван Полтавець-Остряниця залишився живим. Наприкінці 1920 р. він знайшов притулок у Мюнхені. Незабаром — поруч з Павлом Скоропадським та Василем Вишиваним — він став одним із лідерів української монархічної еміграції.

У жовтні 1920 року створено філію Козачої ради Українського вільного козацтва в Берліні. До її складу увійшли Гнат Зеленевський, Крига та Полтавець-Остряниця (всього 9 осіб). Філія постановила знов ушанувати Скоропадського гетьманським титулом, додержуючись при цім старої програми… Скоропадський відмовився, одначе, від всеукраїнського гетьманства, згодившись лише прийняти отаманство над вільним козацтвом.

У 1920-х роках Полтавець-Остряниця познайомився з Альфредом Розенбергом. Підтримував з ним дружні стосунки. За неперевіреними даними, на Розенбергову пропозицію Полтавець-Остряниця вступив до нацистської партії.

Полтавець-Остряниця намагався вплинути на керівництво Німеччини — лобіював українську самостійність, але у ході війни навіть обіцяна спочатку автономія України німцями підтверджена не була.

З 1942 р. Полтавець-Остряниця відійшов від політичної діяльності. Помер в Мюнхені у 1957 році.

Ярослав Нищик

Loading...