Користувацький вхід

В той час коли Холодноярщина боролася за Україну, загони з Лівобережжя Черкащини будували комунізм.

Восени 1918 року відставний унтер - офіцер П.Куліш створив партизанський загін на Переяславщині у селах Пологи-Вергуни та Пологи-Яненки у кількості 70 чоловік. Помічником командира було обрано О.Рубана, представника партії есерів.  Загін виступав під жовто-блакитним прапором Української Народної Республіки. Розташувався він у лісі між селами Безбородьки та Рецюківщина. Ще в Чопилках до нього приєднався загін ковалівців. 20 листопада загін вже нараховував 170 бійців і передислокувався в Рецюківщину до спорожнілого маєтку князя Кочубея.

Сюди, в Рецюківщину, прибув із Золотоноші більшовик В.Гайдамака. Перслідуючи власні цілі, В.Гайдамака відразу ж заявив, що потрібно провести нараду командного складу загону – йому потрібно було усунути П.Куліша від командування. Не подобався йому і синьо-жовтий прапор, під яким формувався загін. З цього питання розгорілася суперечка. Але Гайдамака зумів переконати присутніх. Його підтримали колишні солдати Т.Бицюра із села Пологи-Яненки, М.Терещенко з Демок, О.Рубан та Н.Гресь.Куліша було усунено від командування об’єднаним загоном, який до того ж радив не нападати на німців у Безпальчому. Два дні з  маєтку новоявлені червоні партизани вивозили по домівках награбоване майно.

Командиром загону було обрано Рубана, а комісаром – В.Гайдамаку. Заміна командування потягла за собою заміну прапора. Загін виступив під червоним. У цей час у селі Безпальчому розташувався на відпочинок підрозділ німецького війська у кількості 400 чоловік. Інший підрозділ перепочивав у Жорнокльовах. Вцілому це був окупаційний піхотний 82 полк, який відходив до Німеччини. Там відбувалася своя революція, кайзера було усунуто від влади, скасовано деякі міжнародні договори, в тому числі й з УНР про допомогу у боротьбі з московсько-більшовицькою навалою.

9 грудня 1918 року партизанський загін при підтримці селян-безпальчівців оточив з трьох боків село і вступив у бій з окупантами. Побоїще було надто гарячим і нерівним, внаслідок чого загинув 31 партизан та 11 було поранено, в т. ч. й командира загону Рубана. Німецькі вояки відступили майже без втрат. Після відступу німецьких військ партизанський загін, значно поповнений селянами навколишніх сіл, було переформовано і поділено на шість сотень. Перша, друга та третя стояли у Драбові, четверта – у Золотоноші, п’ята, якою командував Терещенко, спочатку дислокувалась у Демках та Капустинцях, шоста розташувалась у Мойсівці, в будинку В.Вольховського, де діяла телефонна станція, а отже, був зв’язок з усіма іншими сотнями, що розташовувались теж у телефонізованих поміщицьких маєтках. Ну і не лише телефон приваблював "партизан" в багатих маєтках.

У середині грудня 1918 року п’ята сотня Терещенка виступила на Переяслав і зайняла його. В місті було розстріляно понад десяток представників інтелігенції, які публічно підтримували УНР, а в єврейському кварталі вчинили погром. У цей час за завданням командування П.Куліш у Шрамківці сформував сьому сотню. До неї увійшли робітники і селяни Шрамківки, Мойсівки, Степанівки, Каївки. Рудик, якого було призначено сотником, повів свій підрозділ до Переяслава, де замінив п’яту сотню М.Терещенка, яку було направлено на станцію Гребінка. Директорія, відновлюючи владу УНР, теж направила свої війська до Переяслава, тут у січні 1919 року сотня П.Рудика вступила в бій з військом УНР, у якому загинули сотник П.І.Рудик з Каївки та прапорщик А.Г.Капустянський з Ковалівки.

Останній, будучи командиром загону при коменданті м.Переяслава, перейшов з гетьманської варти до партизанського загону, випросивши собі життя в обмін на зраду. Все ще знаходячись під впливом більшовиків, партизани району вели бої з військами Директорії УНР на станціях Гребінка та Яготин.

Подяка від нової влади не забарилася: під час Голодомору в селі Пологи- Яненки померло 900 селян, в Демках - 222, у Рецюківщині - 281, в Безпальчому - 858. І це далеко не кінцевий результат.

Ярослав Нищик

Останні новини

Loading...