Користувацький вхід

В роки Голодомору голова колгоспу із Драбівщини врятував односельців.

Голодомор 1932-33 років був трагічним для українського селянства. Дуже мало українських сіл це лихо обминуло стороною, але й це було не випадково. Це був наслідок героїчних, самопожертвенних вчинків простих людей.

Одне з таких сіл - це Ковтунівка Драбівського району. Зараз в ньому проживає понад 150 чоловік. В 30-х роках 20-го століття населення села на досягало трьохсот чоловік, але в селі все ж діяв колгосп, який очолював Василенко Трохим Якимович.

Трохим Якимович зумів зрозуміти небезпеку, яку становить суцільне вилечення  продуктів у колгоспників, та завищення норми здачі зерна. Колгосп села Ковтунівка не виконав планів хлібозаготівлі, але натомість в кагатах вдалося закопати кілька тон картоплі та буряків.

Всю зиму та весну 1933 року в селі готували борщ з картоплі та буряків, якими безкоштовно годували всіх жителів села. Проте невеликий запас вичерпався до літа. Трохим Якимович наказав стригти колоски із пшениці та жита, що вже дозрівали. В цей же час на всій території СРСР діяв "закон трьох колосків" - будь-хто, в кого знаходили  хоча б кілька зернин, потрапляв до таборів ГУЛАГу мінімум на 5 років.

В селі від голоду за рік не померла жодна людина. Ніхто з врятованих селян не написав доносу на голову колгоспу, не зробив цього і міліціонер, який кілька разів відвідував село. Навряд чи вдалося зберегти події, що відбувалися в селі, в таємниці, але працівники системи НКВС про порятунок селян не дізналися.

Сам Трохим Якович пережив репресії 1937-39 років, в роки війни був призваний до радянської армії. Пропав безвісти влітку 1941 року, хоча дехто з селян запевняв, що бачив колишнього голову колгоспу наприкінці 1940 років під час поїздок до Києва.

Ярослав Нищик

Останні новини

Loading...