Користувацький вхід

У педагогічному храмі Кузьмінського розгорівся скандал навколо Музею рушника

В Черкаському національному університеті імені Б.Хмельницького розгорівся справжній скандал навколо музею рушника. Ініціатором створення музею ще на зорі незалежності була Світлана Китова, знаний науковець та професор університету. Фактично саме за її безпосередньої участі була зібрана унікальна колекція рушників. 

Два роки тому Світлана Китова пішла з університету досягнувши поважного віку – 75-ліття. Також певний час працював в університеті та займався музеєм рушника її внук Дмитро Китовий, який звільнився 6 років тому.

Суть скандалу який виникнув полягає в тому, що фактична власниця колекції Світлана Китова вирішила забрати свою власність – рушники з однойменного музею. Світлана Андріївна і Дмитро Юрійович днями прийшли і забрали частину рушників які їм належать.

Натомість цей факт стурбував адміністрацію вишу, після цього завкафедри української літератури та компаративістики Володимир Поліщук опломбував кабінет до зясування обставин. 

Вчора керівництво інституту філології скликало прес-конференцію, на яку прийшов і представник інтересів Китової її внук Дмитро Китовий.

За словами Водимира Поліщука, інститут філології і університет визнає заслуги знаного науковця Світлани Китової, але з іншого боку колекцію було створено не лише Світланою Андріївною, але й поколіннями студентів. 

- Вона у своїй справі була професіоналом, ми визнаємо її великі наукові досягнення. Саме на таких ентузіастах тримається наука. Ми в свою чергу сприяли Світлані Андріївні в організації музею рущника, розміщенні експозиції. Свого часу було виділено кімнату під музей, на початку 2000-х років зроблено ремонт кімнати. В 2005 році створено фольклорно-етнографічну лабораторію. Але колекцію створювала не лише Світлана Андріївна а й покоління студентів. Кожного року у студентів є країнознавча практика і вони постійно поповнюють доробок музею, - повідомив Володимир Трохимович.

Натомість внук Світлани Андріївни і він же уповноважений представляти її інтереси Дмитро Китовий, пояснив власні дії наступним чином. На фото Дмитро Юрійович. 

- Ми не претендуємо на ті рушники які надають студенти. Ми просто забрали частину того, що належить і є власністю Світлани Андріївни. Це зроблено для того щоб виділити окремо творчий доробок Світалани Андріївни від нових колекцій. Більше того жодного обліку чи інвентаризації рушників адміністрація університету ніколи не проводила. Жодних наказів, нормативних актів про створення музею рушника немає. Його було створено виключно на ентузіазмі Світлани Андріївни тому вона має повне право забрати ті рушники які зібрала саме вона, - зазначив Дмитро Юрійович.

Інформацію про відсутність будь-яких документів які б регламентували функціонування музею рушника та обліку і опису матеріальних цінностей підтвердив і Володимир Поліщук.

- Нажаль документів, які б регламентували функціонування Музею рушника, немає. Обліку та опису усіх його експонатів також нема. Так само не встановлено, хто має право власності на старовинні речі. Ми визнаємо, що там є і рушники які є зібрані Світланою Андріївною. На даний час ми готові до конструктивного діалогу. Якщо Світлана Андріївна доведе, що це її особисті речі, ми обов’язково їх віддамо, - запевнив Поліщук.

В той же час Дмитро Китовий запевнив журналістів, що вони намагалися вирішити питання у конструктивний спосіб, навіть подали і зареєстрували у ректораті заяву в якій звернулися з проханням повернути особистий творчий доробок Світлані Андріївні. Однак на неї не було реакції.

На даний час адміністрація вишу почала інвентаризацію експонатів. Проти чого категорично виступає представник Китової.

Станом на сьогодні за словами Дмитра Китового їм вдалося забрати близько 30 рушників які є власністю Світлани Андріївни. Однак загальна її колекція сягає 1000 екземплярів. Орієнтовна вартість колекції сягає кількох сотень тисяч доларів.

Після завершення конфлікту і повернення рушників власниці у мировому чи судовому порядку сімя Китових планує створити спочатку інтернет-музей, а можливо, якщо буде підтримка благодійників то і приватний музей рушника.

Конфліктна ситуація яка склалася лише черговий раз показує ефективність роботи адміністративного блоку університету на чолі з ректором Кузьмінським – це суто совковий стиль роботи.

Зараз адміністрація вишу прикривається потребою збереження музею для студентів. Однак ми ж живемо в капіталістичних реаліях і сімя Китових має повне право розпоряджатися своєю приватною власністю.

За коментарем по ситуації яка склалася ми звернулися до юриста юричної фірми «Результат» Максима Полішкевича. 

- Університет як юридична особа чи будь-які його підрозділи які мають статус юридичної особи не можуть укладати усних договорів. Таким чином, університет мав би підтвердити підставу виникнення у нього права на спірні експонати відповідними документами. З тої інформації яку озвучили представники вишу слідує, що таких документів немає. 

Вимого до Світлани Китової доводити належність їй її ж власних рушників з боку адміністрації університету свідчать про неправомірність позиції вишу. Даний факт опосередковано вказує на відсутність в університету прав на спірні рушники – прокоментував Максим Полішкевич.

За словами юриста, той факт, що адміністрація вишу почала інвентаризувати рушники які залишилися не стане підставою неповернення експонатів власнику – Китовій Світлані Андріївні.

Нагадуємо, що це вже не перший музейний скандал в університеті за останній час. Влітку відбувся скандал навколо археологічного музею та особи його творця Михайла Сиволапа. Тоді видатного археолога було звільнено, а його доробок який створювався протягом 30 років «прихватизував» університет.

Обіцянки екс-мера Одарича та в. о. мера Віктора Білоусова створити окремий приватний музей археології в Черкасах залишилися лише обіцянками. На сьогодні людина яка створила унікальний археологічний доробок не має доступу до результатів своєї роботи. Складність ситуації видатного археолога полягає в тому, що і в законодавчому плані відповідно до закону який регламентує облік і зберігання археологічних памяток та експонатів він не мав права їх забрати на особисте зберігання. 

Підготував: Олександр Безпрозванний
 

Loading...