Користувацький вхід

Історія зміни назв вулиць міста Черкаси.

Вперше нинішня вулиця Байди-Вишневецького згадується 1879 року як Косюринська. З 1893 року відома як Новобазарна. В період з 1908 по 1923 роки була поділена на дві частини — вулиці Новобазарну та Суворівську. 1923 року вулиця була об'єднана і названа на честь Свердлова. В період німецької окупації 1941-43 років називалась на честь Петлюри. Після війни було повернуто довоєнну назву, а в 1993 році змінено на сучасну. Названа на честь князя Дмитра Байди Вишневецького, старости черкаського.

Вулиця Бидгощська - це приклад пам"яті жителів Черкас, що вилилось в назву цілого мікрорайону. Вулиця була утворена як Зелена. В 1967 році була перейменована в сучасну назву на честь польського міста-побратима Бидгощ.

Вперше вулиця Благовісна згадується 1879 року і називалась тоді Бульварною. З 1923 року назва була змінена на Жовтневої революції. В роки німецької окупації в 1941—1943 роках називалась вулицею Кропивницького. Потім їй було повернено довоєнну назву. З 1967 року використовувався спрощений варіант — вулиця Жовтнева. 1997 року їй надано сучасну назву, через розташування на ній 3 православних та 1 протестантського храмів.

Вулиця Хмельницького вперше  згадується 1884 року як Антонівська, з 1893 по 1923 роки називалась Серединна. В 1941 році їй було надано назву на честь Кагановича. В період німецької окупації в 1941-43 роках вулиця називалась на честь Леонтовича, потім їй було повернуто довоєнну назву. Сучасну назву вулиця носить з 1957 року і названа на честь Богдана Хмельницького, гетьмана українського.

Вулиця Василини в 1956—1972 роках називалась Українською. В 1972 році було приєднано провулок Червоноармійський. Названа на честь видатного організатора партизанського руху на Черкащині Петра Василини.

Вперше вулиця Вербовецького згадується 1893 року як Монастирська, але з 1941 року її було перейменовано на сучасну назву. Під час німецької окупації в 1941-1943 роках вона називалась Кобзарською, потім їй було повернуто довоєнну назву. Вулиця названа на честь Степана Вербовецького, уродженця Черкас та активного діяча за встановлення радянської влади в місті на початку XX століття.

Вулиця Волкова згадується ще в 1888 році і називалась тоді Гостромогильна. Ще на поч. ХХ ст. тут існував великий курган Гостра Могила. Гострими Могилами в Україні народ називав великі крутосхилі скіфські, як правило, царські кургани (2,5 тис. років тому). Даний курган, заввишки 5-6м, було знищено, принаймні, його наземну частину, перед початком І-ї Світової війни. Назва вулиці Гостромогильна є надзвичайно рідкісною, унікальною (черкасизм), стосується не лише історії нашого міста ХІХ ст., але і його стародавньої доісторії. 1941 року вулицю було перейменовано на Ворошилова. В період німецької окупації в 1941-43 роках називалась Мазепинською, потім їй було повернуто довоєнну назву. 1957 року були спроби повернути їй історичну назву Гостромогильної, але все ж таки її назвали Фестивальною. 1971 після трагічної загибелі екіпажу космічного корабля «Союз-11» вулиця отримала сучасну назву на честь загиблого льотчика-космонавта СРСР Владислава Волкова. Тоді ж у місті з'явилися вулиці Добровольського та Пацаєва.

Вперше вулиця Гагаріна згадується 1893 року як Єврейська, але тоді вона проходила до вулиці Старобазарна (узвіз Замковий). Далі простягалась вулиця Красна. В 1923 році нове продовження вулиця Красної називалось Іванівською вулицею. В 1941 році всі 3 вулиці були об'єднані в одну, назвали її на честь Шолом Алейхема. Під час німецької окупації в 1941-43 роках вулиця називалась Кошовою, потім їй було повернуто довоєнну назву. В 1961 році вулицю було перейменовано на честь радянського космонавта Юрія Гагаріна.

Ярослав Нищик