Користувацький вхід

Пам'ятки масонського руху є і на Черкащині.

 - Після війни 1812—1814 років спостерігається зрощення руху незадоволених дворян, котрі бажають змін у державі, з масонським рухом. Рилєєв, Пестель, брати Муравйови-Апостоли та брати Бестужеви були масонами. Одна з лож утворилася в Кам’янці на Черкащині. Ще одна — в Умані, у маєтку графа Волконського. До речі, Уманська ложа, маловідома й маловивчена, була російсько-українсько-польською, і її заснування припало на 90-ті роки ХVІІІ століття. Її діяльність була нерозривно пов’язана з ім’ям графа Щенсного-Потоцького, засновника знаменитого парку «Софіївка». Польська шляхта привнесла в діяльність ложі елемент революційності, пов’язаної з костюшкіанськими віяннями й надіями на відродження Великої Польщі. Відповідно й парк «Софіївка», побудований Потоцьким і його синами, насичений масонською символікою й ідеями Великої Польщі. Після смерті Потоцького ложа не втратила свого антиімперського характеру та стала одним із центрів формування декабристського руху. Можна чітко простежити зв’язок між уманськими масонами й масонами Петербурга. Адже крім виступу декабристів на рахунку ложі — організація й активна участь у польському повстанні 1830—1831 років, а згодом — і організація польського еміграційного уряду у Франції — так званого середовища готелю Ламбер. Маленьке провінційне містечко Умань було зручним місцем конспіративних зборів так само, як і Кам’янка, - саме так відзначає в одній із своїх праць науковець-масон Кость Бондаренко.

Проте будь - яка діяльність залишає за собою матеріальні сліди. Є такі і на Черкащині. Так, зокрема, в селі Лебедівка Кам"янського району збереглася церква, яку називають ротондовою. "Важко відслідковувати, хто чим в цих краях володів, і коли те чи інше село переходило з рук в руки. Адже незважаючи на загальну приналежність земель цього краю роду Давидових, землі ці продавалися, перекуповувалися, дарувалися, програвалися у карти… Тому окрім Давидових у згадках постійно мельтишать постаті з якихось більш мілких родів на кшталт Росцішевського, Стааль, Борзіна, Красовського… Останній – такий собі гвардії-капітан Порфирій Красовський – у 1843 році і збудував архітектурну атракцію цих країв – муровану церкву-ротонду Святої Олександри. Збудована вона була в стилі пізнього класицизму у досить таки незвичній для православних храмів формі – формі ротонди. Храм-ротонда являє собою купольну центричну будову у вигляді циліндричної башти, піднятої на стилобат. Західний, південний та північний ризаліти акцентовані чотири-колоними портиками тосканского ордеру зі спареними колонами, увінчаними трикутними фронтонами, по осі західного знаходиться східний пристінний портик," - відзначає мандрівник Сергій Криниця на своєму сайті.

Ми ж можемо лише стверджувати, що релігійні споруди такого типу тісно прив"язують до масонства.

І ще, у книзі “Спогади про П.І.Чайковського” Юрій Давидов пише, що саме після побаченого в Лебедівці(сила-силенна лебедів, яка,за переказами, гніздилася на місцевій водоймі), у видатного композитора народилось легендарне “Лебедине озеро”.

Фото Сергія Криниці з  сайту Via Est Vita.

Останні новини

Loading...