Користувацький вхід

Опозиційні сили Черкащини - огляд та аналіз

В кінці минулого тижня опозиційні сили Черкащини провели дві найпотужніші акції за останні півроку. Дві сесії міської та обласної рад можна сказати стали певним водорозділом в діяльності опозиції. Саме зараз буде доцільно провести проміжний огляд опозиційних сил, їх найяскравіших представників. А також зробити аналіз недавніх подій.

Почнемо аналізувати не з окремої партії від опозиції, а з найяскравішого представника опозиційних сил Черкащини - Миколи Булатецького. Його дії в ці два визначальні дні сесій міської та обласної рад не можемо назвати однозначними. Ми очікували однозначної, жорсткої і безкомпромісної діяльності Миколи Івановича, однак реалії були трохи іншими. Хоча якщо взяти загалом ці два акційні дні Миколі Булатецькому вдалося зберегти статус головного реального опозиціонера на Черкащині. Однак він не використав у повній мірі можливість ще більш посилити і так величезний авторитет серед виборців.

Тепер розглянемо діяльність Миколи Івановича більш докладно. Для цього розділимо діяльність його в перший і другий день протестів, бо це якщо придивитися дуже актуально і цікаво. Зокрема мова йде про сесію міської ради. Будучи безпосереднім спостерігачем тих подій можу стверджувати, що Микола Булатецький намагався пом"якшити тиск на мера Одарича. І згадалися закиди Булатецькому у якійсь співпраці з мером Черкас. Про це відкрито запитав один з журналістів на прес-конференції ще напередодні акцій. Коли Микола Булатецький переконував своїх колег по опозиції що найбільше зло Тубуб, а не Одарич. І висловив думку, що йому вийде переконати в цьому колег. На закид журналісту, тоді Булатецький відповів, - ганьба Одаричу.

Проте на акції під стінами обласної ради, де проходила сесія міської ради, такі побоювання у співпраці деякою мірою підтвердилися.

Зокрема, як для стороннього спостерігача була визначальною ситуація коли представник ВО "Свобода" закликав громаду зайти на сесію, в цей час Микола Булатецький разом з Леонідом Даценком закликали цього не робити, в той час коли почалися вже сутички. Погодьтесь шановні читачі, такі дії і факти є показовими. Другим фактом стало фактичне розділення мітингувальників на дві групи. Перша, значно менша - рушила з представниками ВО "Свобода" до приміщення міськвиконкому, куди перемістилися депутати для проведення сесії. Друга частина - залишилася за обласною радою з Булатецьким і Даценком. 

Лише через певний час зрозумівши, що потрібно рятувати імідж, Булатецький привів людей під будівлю міськвиконкому і сам активно включився  в дебати на сесії, захищаючи інтереси громади. Як результат, було досягнуто вимог опозиціонерів про скасування рішень міськвиконкому, які обмежували права черкащан на мирні зібрання. 

Але головним днем протистояння і вияву опозиційності для Миколи Булатецького мав стати наступний день, коли мала відбутися сесія обласної ради. І цей день став для нашого вічного революціонера певним моментом істини. І дійсно, тут Микола Булатецький нікого не захищав, зумів прорватися на сесію обласної ради. Але один в полі не воїн, навіть якщо цього воїна прізвище - Булатецький. Фактично не знайшовши гідної підтримки від "побратимів" по опозиції в особі депутатів облради і Верховної Ради, його вилучили з зали засідань працівники міліції.

Підводячи підсумок по Миколі Булатецькому, можна сказати коротко, він нічого не втратив, але і не здобув. І залишається єдиним реальним лідером опозиції на Черкащині та лідером електоральних симпатій. Проте насторожує нас і в першу чергу має насторожити Булатецького, незрозумілі для виборців і простих черкащан такі м"які дії по відношенню до мера Одарича. Якщо така тенденція у їх відносинах збережеться, то це не кращим чином вплине на позиції Булатецького у підтримці його черкащанами. Але саме на простих черкащан має робити ставку Микола Іванович.

Досить багато ми приділили уваги Булатецькому, але того він заслуговує. Зараз же продовжимо аналіз в розрізі опозиційних партійних структур та їх офіційних лідерів. Причому, огляд та аналіз політичних партій проведемо за принципом черговості. Чергово розглянемо опозиційні партії по ролі в останніх двох акціях, в порядку від більшого внеску до меншого.

Аналізуючи події двох сесій, безперечним лідером серед опозиційних партій сміливо назвемо ВО "Свобода" на чолі з Юрієм Ботнаром. Ця політична сила, яка фактично не представлена власними депутатами в міській та обласній радах, спромоглася задати загальний радикальний тон діям всіх опозиційних сил. 

І як показав розвиток подій, до цього не були готові партнери по опозиції. Всі ті заяви які анонсувалися лідером свободівців, фактично або були виконані ними, або ж була спроба їх виконати. Свободівці сповна виконали і навіть перевиконали поставлені їм задачі у спільних опозиційних діях. Якщо коротко охарактеризувати їх дії, то найкраще їх характеризують такі категорії як повна щирість в діях та відсутність будь-якої політичної гри.

Зокрема беручи за конкретними фактами,  то взяття під контроль роботи сесії міської ради та скасування рішень міськвиконкому про обмеження мирних зібрань - це на 70% успіх свободівців. Бо саме вони повели за собою простих людей. Тоді Юрій Ботнар виглядав повним антиподом іншим лідерам опозиції які або стояли осторонь, або блокували сесію міської ради в середині. 

Щодо сесії обласної ради, то тут теж свободівці гідно боролися з "тулубюгендом" та міліцією. Але на успіх свободівці не могли розраховувати своїми силами, а інші опозиціонери були доволі кволими. Безперечно ВО "Свобода" на Черкащині пройшла черговий етап свого становлення. А її лідер Юрій Ботнар , показав, що люди можуть іти не лише за Булатецьким, а й за ним, як лідером свободівців.

Доходимо до розгляду ніби найпотужнішої опозиційної сили ВО "Батьківщина". Чому нібито? Тому що за складом і кількістю депутатів це мало б бути так. Проте за якістю їх роботи загалом та й участі в останніх двох акціях, важко сказати що це найпотужніша опозиційна сила. Більш правильно сказати, що це група осіб які нелегкою долею загнані у некомфортні рамки опозиційності.

Уособленням цієї опозиційної групи, якій зовсім некомфортно в опозиції є лідер обласної "Батьківщини" Анатолій Бондаренко. Звичайно ми не спускаємо всіх собак на Анатолія Васильовича. Все і вищесказане і що буде сказано так само відноситься і до його колег по депутатському корпусу від опозиції, але відповідальність потрібно персоніфікувати. Бо як любить говорити опозиціонер Анатолій Гриценко, - відповідальність має прізвище. Що тут можна сказати, в середині на сесії опозиція виглядала м"яко кажучи - жалюгідно. Ні чіткого плану дій, ні резервних планів дій за несприятливих умов. Ні чітких вимог, ні жорсткої позиції опозиціонерів ми не побачили. Так звичайно, вийшли продекларували, що здобули часткову перемогу. Але це така перемога як поразка.

Можемо констатувати, що вимоги опозиції були політичні, розмиті і не несли ніякого змістовного навантаження. Для прикладу, аби опозиція вирішила хоча б одне соціальне питання, наприклад проблему клініки "Фрезеніус", ефект від акції був би значно потужніший. 

Виникає питання, чому ж опозиціонери вже майже не від виборів обіцяють активізувати роботу депутатів місцевих рад і це їм ніяк не вдається зробити? Таке враження, що свідомо робляться такі беззмістовні "показові виступи" опозиції. Складається враження, що влада повинна взяти і сама скласти повноваження і віддати всю повноту влади опозиції. Зважаючи на те, що в опозиції не дурні люди, то відповідь знаходиться. Очевидно що така поведінка  більшості опозиціонерів свідомо нещира. І ці всі акції робляться виключно щоб прилякати владу, а не досягнути поставлених цілей. Але ці всі аспекти стають явними коли придивитися. Опозиції щастить з тим, що люди так глибоко не заглиблюються і ведуться на такі заманухи.

Якщо дивитись з цієї позиції то акція можна сказати вдалася. Але ці акції черговий раз показали серйозні протиріччя в опозиції і те що вона не готова до серйозної боротьби з цією владою, нажаль. Думаємо ВО "Батьківщина" нічого не виграла, але і не втратила від цієї акції.

З "Фронтом змін" приблизно та ж ситуація, але тут ще й присутній серйозний кадровий голод. Оскільки саме цим можемо пояснити те що в Черкаси на публічні заходи постійно залучають депутата Уманської міської ради Максима Полякова. Нагадуємо що депутати від "Фронту змін" давно побігли з опозиційних фракцій у різних радах. Хоча останнім часом активізували молоде крило партії, яке очолив герой мовного майдану Ігор Сичов. Саме він та його хлопці найактивніше себе проявили зовні де відбувалися сутички при спробі завести громаду в сесійну залу. Про депутатів від "Фронту змін" або добре або нічого, тому нічого. Але Наталію Старікову важко в чомусь винити. Хоча в плануванні дій, очевидно Анатолію Бондаренку могла більш допомогти. Наталія Старікова та "Фронт змін" теж нічого не втратили, але і не здобули.

І на завершення Черкаський "УДАР". Для цієї політичної сили, сама участь в акції такого плану - це вже неабиякий успіх. Тим більше ударівці змогли акумулювати порівняно значну кількість активних людей, а не просто "німих" тримачів партійної символіки, як зазвичай.

Вони взяли активну участь у невдалому штурмі входу до обласної ради, але засвітилися. І це вже добре, бо головне зараз для них - самопіар. 

Що "УДАР" отримав від акції? Ну напевно лише плюси. Хоча їх лідеру Віталію Іляшенку не дали пройти в середину будівлі, але вдалося зайвий раз посвітити не дуже публічного і не дуже красномовного Андрія Кондратенко, голову міської партійної організації.

Серед неабияких успіхів "УДАРу" назвемо і прибуття на сесію міськради Костянтина Єзерського, -  депутата-прогульника від цієї політсили.

Зважаючи на те, як низько електорально впав "УДАР" з його скандалами та проблемами, ця акція пішла йому лише на користь.

Варто звернути увагу на ще одну особистість в опозиційних колах - Леоніда Даценка. Він як головний миротворець серед опозиційних лідерів у вирі цих подій, перебував під впливом та в тіні дій Миколи Булатецького.

От з таким багажем підійшли на кінець першого місяця весни опозиційні сили Черкащини, з багажем проблем та ситуативними успіхами, втратами та здобутками.

Останні новини

Loading...